про відкриття касаційного провадження
19 листопада 2024 року
м. Київ
справа №560/4564/24
адміністративне провадження №К/990/31811/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року
у справі №560/4564/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії у відповідності до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) та збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно частиною 2 статті 56 Закону №796-XII, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 16 лютого 2024 року з врахуванням проведених виплат.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із визначенням середньомісячного фактичного заробітку для обчислення пенсії у відповідності до статті 57 Закону №796-ХІІ та збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, а саме без застосування частиною 2 статті 27 Закону №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 16 лютого 2024 року з врахуванням проведених виплат.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління 14 серпня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.
Копія ухвали надійшла в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через систему "Електронний суд" 27 серпня 2024 року о 23:11.
04 вересня 2024 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, що підтверджується довідкою про залишок асигнувань на фінансування КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" станом на 30 серпня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Копія ухвали надійшла в особистий кабінет скаржника через систему "Електронний суд" 30 вересня 2024 року о 20:49.
У межах встановленого судом строку відповідач направив заяву про усунення недоліків та документ про сплату судового збору.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто відповідачем у повній мірі.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень пункту 2 статті 56, статті 57 Закону Закон №796-XII, частини другої статті 27 Закону №1058-IV та за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Відповідач вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій тих обставин, що страховий стаж позивача становить 19 років 10 місяців 27 днів, відтак зобов'язання збільшити пенсію позивача на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, згідно пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні) є безпідставним та необґрунтованим.
Разом з тим відповідач просить Суд сформувати правовий висновок щодо розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції після змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання чинності цими положеннями, тобто, щодо необхідності призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, як обов'язкової умови призначення пенсії за віком із врахуванням середнього заробітку у відповідності до статті 57 Закону №796-ХІІ.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить Верховний Суд скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного сулу від 15 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного сулу від 15 липня 2024 року, з метою з'ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 2 статті 56, статті 57 Закону №796-XII, частини другої статті 27 Закону №1058-IV та формування відповідного правового висновку Верховним Судом.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №560/4564/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду справу №560/4564/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
О.П. Стародуб