14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 990/142/23
адміністративне провадження № П/990/142/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Яковенка М. М.,
суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є., Желтобрюх Н. Є., Шишова О. О,
за участю:
секретаря судового засідання Івченко М. В.,
представника позивача Шкаровський Д. О.,
представника відповідача Саввін С. С.,
представника третьої особи Зарєчний Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Іоанни Параскеви та заяву представника Служби безпеки України про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи № 990/142/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України,
18 липня 2023 року представник ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича , в якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України № 145/2023 від 10 березня 2023 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частинні введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) - позиція 119 у Додатку 1 до Рішення Рада національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року залучено Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та витребувано від них низку документів, які слугували підставою до застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до позивача.
14 жовтня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява від Служби безпеки України про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи.
Заява обґрунтована тим, що листом ГУ «І» ДЗНД (№ 8/1/4-13586дск від 11 вересня 2024 року) співробітниками Управління правового забезпечення Служби безпеки України, які здійснюють представництво інтересів Служби безпеки України в судах, отримано довідку щодо відомостей, які використовувалися при підготовці пропозицій про застосування санкцій до Холдингу «ПАРІМАТЧ» разом з додатками.
Оскільки, документи що містять відомості щодо підстав застосування санкцій до позивача зібрані в процесі здійснення оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, вони можуть містити інформацію щодо проведення або непроведення стосовно інших осіб оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності та заходів, а така інформація не підлягає розголошенню до прийняття рішення за її результатами.
Враховуючи викладене Службу безпеки України зазначає, що існувала необхідність виокремлення інформації і документів щодо підстав застосування санкцій до позивача від інформації щодо інших осіб рішення за результатом проведення оперативно-розшукової діяльності чи контррозвідувальної діяльності не прийнято. Вказане унеможливило виконання вимоги Суду в частині надання Службою безпеки України у встановлений строк доказів на підтвердження власної правової позиції по суті заявлених позовних вимог.
Також 13 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи.
Клопотання обґрунтовано тим, що 28 червня 2024 року в судовому засіданні суд запитав представника позивача чи зверталася ОСОБА_1 до Президента України з проханням скасувати оскаржуваний Указ в позасудовому порядку. На момент судового засідання представника позивача не була відома така інформація. У зв'язку з цим, представник позивача повідомив, що надасть відповідь на питання суду у письмовому вигляді.
Зокрема у вказаному клопотанні представник позивача, на виконання вимоги суду повідомив, що ОСОБА_1 зверталась до відповідача з проханням скасувати оскаржуваний Указ в позасудовому порядку. На підтвердження вказаного долучено: засвідчену копію звернення позивача до відповідача від 19 квітня 2023 року з нотаріально засвідченим перекладом; засвідчену копію листа Офісу Президента України від 25 квітня 2023 року з нотаріально засвідченим перекладом.
При цьому представник позивача наголошує, що питання щодо вжиття позасудового способу врегулювання спору суд поставив лише 28 червня 2024 року, тобто після того як сплив строк для подані доказів позивачем.
У судовому засіданні 14 листопада 2024 року представники Служби безпеки України та Іоанни Параскеви підтримали подані ними заяву та клопотання та просили їх задовольнити.
Представник відповідача не заперечував проти задоволення таких заяви та клопотання.
Представник позивача у судовому засіданні подав заперечення проти задоволення заяви Служби безпеки України про поновлення пропущеного процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів адміністративної справи.
Вказані заперечення обґрунтовано тим, що Служба безпеки України пропустила строк на приєднання документів до матеріалів справи. Поважні підстави для поновлення строку відсутні. Так, викладені в Довідці відомості зібрані з публічних джерел, і є доступними необмеженому колу осіб. Тобто, відомості не є результатом контррозвідувальної діяльності.
Довідка містить інформацію про ряд компаній, які не мають жодного відношення до позивача. Діяльність таких компаній не може бути підставою для застосування санкцій до позивача з огляду на їх персональний характер. Конкретна інформація щодо підстав застосування санкцій саме до позивача не виокремлена.
Крім того представник позивача вважає, що вказана Довідка не є належним доказом у справі, оскільки вона складена 11 вересня 2024 року, і не відображає підстави застосування до позивача санкцій у 2023 році.
Проаналізувавши доводи вказаного клопотання представника Іоанни Параскеви та заяви представника Служби безпеки України та дослідивши додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) віднесено, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частин першої, другої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини п'ятої статті 44 КАС України).
Згідно з частиною першою, абзацами першим, другим частини другої, частиною четвертою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За правилами частин першої, третьої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
За позицією представників Іоанни Параскеви та Служби безпеки України, надані документи містять інформацію щодо предмета доказування. Без дослідження цих матеріалів неможливо повно, об'єктивно і всебічно з'ясувати обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За приписами частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, законодавством регламентовано право суду поновити пропущений процесуальний строк.
Враховуючи, що представниками Іоанни Параскеви та Служби безпеки України обґрунтовано неможливість подання витребуваних доказів у встановлений суду строк, і така неможливість подання доказів у відповідний строк спричинена обставинами, що не залежали від позивача та Служби безпеки України, колегія суддів уважає за можливе задовольнити клопотання представника ОСОБА_3 та заяву представника Служби безпеки України, продовжити строк для подання доказів і пояснень у цій справі та приєднати їх до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 77, 79, 80, 121, 243, 248, 250, 256 КАС України, Верховний Суд
Клопотання представника ОСОБА_3 та заяву представника Служби безпеки України про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи задовольнити.
Поновити строк на подання доказів та приєднати їх до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді: О. В. Білоус
Н. Є. Блажівська
І. Л. Желтобрюх
О. О. Шишов