20 листопада 2024 року
м. Київ
справа №620/5304/24
адміністративне провадження №К/990/42870/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року справі №620/5304/24 за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2024 року, ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить: визнати незаконним нарахування не в повному обсязі позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період проходження ним служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в повному обсязі відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 05 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 70000 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 05 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року відповідно до рапортів від 02 липня 2022 року №р/6-103, від 02 липня 2022 року №р/6-107, від 02 липня 2022 року №р/6-106.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 70000 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 05 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року відповідно до рапортів від 02 липня 2022 року №р/6-103, від 02 липня 2022 року №р/6-107, від 02 липня 2022 року №р/6-106.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
08 листопада 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року справі №620/5304/24 разом із клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.
Дослідивши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 червня 2024 року у справі №360/529/23, від 05 червня 2024 року у справі №200/551/23, від 23 травня 2024 року у справі №360/334/23, від 05 червня 2024 року у справі №200/660/23, від 02 липня 2024 року у справі №200/756/23.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, як на підставу для перегляду оскаржуваних рішень за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Враховуючи викладене, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду викладених у справі №360/529/23, оскільки представник позивача наводить постанову, яка вирішена не на користь позивача, що є в даному випадку суперечливим та взаємовиключним.
Однак, доводи позивача щодо неправильного застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05 червня 2024 року у справі №200/551/23, від 23 травня 2024 року у справі №360/334/23, від 05 червня 2024 року у справі №200/660/23, від 02 липня 2024 року у справі №200/756/23 підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої та підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Також, в обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровано клопотання про витребування додаткових.
Так, якщо скаржник уважає, що судами порушено норми процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України), зокрема, необґрунтовано відхилено клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у касаційній скарзі скаржник має довести, що судами протиправно не було вжито заходів для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України як на самостійну підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, не є достатньо обґрунтованим у взаємозв'язку з обставинами, на які він посилається в обґрунтування такої підстави, із предметом доказування у справі.
З огляду на вказане, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України,
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року справі №620/5304/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року справі №620/5304/24 за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №620/5304/24.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько