19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 461/6467/24 пров. № А/857/24491/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року у справі за його позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
суддя у І інстанції Кротова О.Б.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 12 вересня 2024 року,
01 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2682608 від 26 липня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а провадження у справі закрити.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року у справі №461/6467/24 у задоволені вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, який у своїй скарзі просив таке скасувати та прийняте нове, яким скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти носе про задоволення його позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини справи, доводи позивача проігноровано. Жодних доказів того, що позивач порушив Правила дорожнього руху (далі - ПДР) відповідачем не надано.
Посилання суду на відеозапис є недоречним, оскільки відеозапис є недопустимим доказом, оскільки не є оригіналом електронного доказу або його неналежною копією, а тому не може братися судом до уваги. Із вказаного відео неможливо встановити ні марку автомобіля, ні його номерний знак, ні водія, який керує транспортним засобом, без зазначення конкретної дати відеофіксації. Такий відеозапис не відображає наявність будь-яких дорожніх знаків, вимог яких не дотримався водій чорного автомобіля.
Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційного суду підтримали подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом, поліцейським офіцером громади Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕНА №2682608 від 26 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної за частиною 1 статті 122 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за те, що 26 липня 2024 року о 07:02:12 год у с. Лисовичі по вул. Курортній, 17 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та здійснив рух, не зупинившись, чим порушив вимоги пункту 8.4 (в) ПДР.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 8.1 ПДР встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з пунктом 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи, зокрема підпункт “в», заборонні знаки, запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Пункт 33 ПДР визначає дорожні знаки.
Відповідно до підпункту 3.41 пункту 33 "Контроль", забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи надані відповідачем докази про те, що 26 липня 2024 року о 07:02:12 год у с. Лисовичі по вул. Курортній, 17 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та здійснив рух, не зупинившись, чим порушив вимоги пункту 8.4 (в) ПДР, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Із наданого відповідачем відеозапису із стаціонарного поста неможливо встановити дату проведеного запису, номерний знак транспортного засобу, що проїхав повз, а також особу водія.
Будь-який доказів наявності на цій ділянці дороги дорожнього знаку 3.41 ПДР «Контроль» матеріали справи не містять.
На вимогу позивача працівниками поліції йому не було представлено схему організації дорожнього руху на спірній ділянці дороги, як і не надано такої до матеріалів справи.
Створення КП-5 на в'їзді і виїзді на/з території Львівської області відповідно до вимог розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації та Рішення оборони області у відповідності до постанови Кабінету Міністрів №1456 від 29 грудня 2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» не підтверджено жодним доказом.
Згідно із відповіддю Моршинської міської ради від 25 вересня 2024 року №790 на адвокатський запит адвоката Ю. Васечка вул. Курортна з адресним номером 17 у с. Лисовичі Стрийського району Львівської області відсутня.
Сам позивач ОСОБА_1 категорично заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За правилами частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а відтак невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, таким обставинам, що призвело до помилкової відмови у задоволені позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та позов ОСОБА_1 задовольнити.
Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2024 року у справі №461/6467/24 та позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2682608 від 26 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 20 листопада 2024 року.