18 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4745/24 пров. № А/857/19767/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
суддя у І інстанції Мачульський В.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 01 липня 2024 року,
01 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу по мобілізації» від 20.03.2024 №71 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 140/4745/24 ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, який у своїй скарзі просив таке скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
У обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Вважає, що позивача неправомірно взято на військовий облік, оскільки був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, відповідно виключений з військового обліку. На думку позивача, оскільки він був виключений з військового обліку, тобто не є військовослужбовцем, він не підлягає мобілізації.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 20 березня 2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №71 був призваний на військову службу по мобілізації для відправки у Військову частину НОМЕР_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №72 від 21 березня 2024 року внесено зміни в наказ №71 в частині перепризначення солдата ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 вересня 2010 року у справі №1-306/10 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Вирок набрав законної сили 22 лютого 2011 року.
Не погоджуючись із наказом відповідача у частині призову на військову службу, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до намагання позивача у судовому порядку вирішити питання про звільнення його з військової служби за призовом під час мобілізації. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує відсутністю у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 належних правових підстав для призову його на військову службу за призовом під час мобілізації з огляду на те, що він раніше був засуджений за тяжкий злочин.
При цьому слід наголосити на тому, що за правилами частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Наполягаючи на протиправності оспорюваного наказу відповідача, ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду не заявляв вимоги про звільнення його з військової служби.
Водночас апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що оспорюваний наказ є актом індивідуальної дії, а отже актом одноразового застосування, який станом на час вирішення спору вичерпав свою дію внаслідок його виконання - призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та подальшого зарахування його до особового складу Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).
У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2021 року у справі №9901/286/19), як слушно зауважив суд першої інстанції.
При цьому апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що застосований спосіб захисту має привести до відновлення порушеного права, однак оскільки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію та втратив юридичне значення, то його скасування не призведе до припинення відносин військової служби позивача у встановленому законом порядку, а отже заявлені позовні вимоги не можна вважати належним та ефективним способом захисту права позивача з огляду на те, що їх задоволення не призведе до відновлення порушеного права.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 140/4745/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Т. І. Шинкар
Н. М. Судова-Хомюк