19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7489/24 пров. № А/857/16177/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуляка В.В.,
суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Надії Василівни про самовідвід у справі за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 в адміністративній справі №380/7489/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №380/7489/24 (апеляційне провадження №А/857/16177/24) за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року.
За результатами протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 26 червня 2024 року справу №380/7489/24 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гуляк В.В., судді Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.
19 листопада 2024 року суддею Ільчишин Н.В. подано заяву про самовідвід у справі №380/7489/24 (апеляційне провадження №А/857/16177/24) відповідно до статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про самовідвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Надії Василівни, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно з статтею 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах “Piersac vs Belgium», “Grieves vs UK»). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Веттштайн проти Швейцарії» та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Білуха проти України».
З матеріалів справи №380/7489/24 видно, що предметом її спору є відмова Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
У вказаній справі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області виступає третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Як встановлено із заяви про самовідвід судді Ільчишин Н.В., підставою для її відводу слугує наявність обставин, які можуть викликати сумніви у її неупередженості та об'єктивності при розгляді даної справи у зв'язку із тим, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області через представника ОСОБА_2 подало відзив на позовну заяву. До вказаного відзиву додано довіреність ГУМВС у Львівській області. Вказаною довіреністю Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі голови ліквідаційної комісії Ільчишина Володимира Дмитровича уповноважило члена комісії ОСОБА_2 представляти інтереси Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області в усіх без винятку судах (а.с. 65). Також ОСОБА_1 звертався із заявою (рапортом) до голови ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Львівській області (а.с. 14).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що такі обставини можуть викликати сумніви в учасників справи у неупередженості судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Надії Василівни при розгляді справи №380/7489/24.
Згідно з частиною 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 41, 325, 328 КАС України,
ухвалив:
Заяву судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Надії Василівни про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Надію Василівну від розгляду апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року в адміністративній справі №380/7489/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Справу №380/7489/24 (апеляційне провадження №А/857/16177/24) передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль