19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/10393/23 пров. № А/857/22718/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року (головуючий суддя Лозовський О.А., м. Луцьк) у справі №140/10393/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, станом на 01.01.2023, станом на 01.02.2023, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та у наданні довідки про розмір грошового забезпечення від 21.03.2023 ХА-15241 із зазначенням відомостей щодо надбавки за особливості проходження служби у розмірі (1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 76,65 грн , премії (10% посадового окладу) - 389,00 грн., які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, для здійснення обчислення та перерахунку 01.02.2020 основного розміру пенсії; зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018, станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, станом на 01.01.2023, станом на 01.02.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018, з 01.08.2020, з 01.01.2021, з 01.02.2023, з 01.03.2023 на підставі статей 8,10,43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, від 01.02.2023 №248/2683/з з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу - 3890,00 грн., окладу за військове звання (старший прапорщик) 1220,00 грн., надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2555,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 4982,25 грн., премії (95% посадового окладу) - 3695,50 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №140/6917/22, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру пенсії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення в довідці від 21.03.2023 №ХА-15241 станом на 01 січня 2020 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 95% до 10%. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №140/6917/22 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 95% посадового окладу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5367,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що в акті виконаних робіт, крім складання позовної заяви, було також деталізовано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме, складання апеляційної скарги на ухвалу суду від 05.06.2023 у справі №140/10393/23, складання апеляційної скарги на рішення суду від 17.08.2023 у справі №140/10393/23, складання касаційної скарги на ухвалу суду від 05.06.2023 та постанову від 28.09.2023 у справі №140/10393/23, однак судом першої інстанції наведене було проігноровано.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані суду Договір про надання правової допомоги від 20.04.2023, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро Губара Володимира, акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 20.04.2023, ордер серії ВК №1122603.
З акту виконаних робіт за договором надання правової допомоги від 20.04.2023 встановлено, що адвокат надав, а замовник прийняв юридичні послуги, загальна вартість яких становить 11000 грн.
Згідно вказаного акту надано наступну правову допомогу:
- складання позовної заяви у справі №140/10393/23 (4 год.) - 4000 грн.;
- складання апеляційної скарги на ухвалу суду від 05.06.2023 у справі №140/10393/23 (2 год.) - 2000 грн.;
- складання апеляційної скарги на рішення суду від 17.08.2023 у справі №140/10393/23 (2 год.) - 2000 грн.;
- складання касаційної скарги на ухвалу суду від 05.06.2023 та постанову від 28.09.2023 у справі №140/10393/23 (3 год.) - 3000 грн.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про правильність стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Колегія суддів наголошує, що за вимогами процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Виходячи зі змісту позовних вимог, предмету і підстав позову, апеляційний суд зауважує, що обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що при визначенні розміру таких витрат стороною позивача не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, а саме, на підготовку позовної заяви.
Колегія суддів зазначає, що предмет спору у даній категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, відтак погоджується з судом першої інстанції, що за підготовку позовної заяви слід стягнути з відповідача 2 000 грн.
Водночас, колегія суддів наголошує, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень
З аналізу вищенаведеної норми слід зробити висновок, що питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню лише у випадку розгляду позову по суті і задоволення його на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що апелянт оскаржував до Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №140/10393/23 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, яку постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 було залишено без змін.
Наведене стало підставою звернення апелянта до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду 12 лютого 2024 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року скасовано, справу № 140/10393/23 направлено до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Виходячи з цього колегія суддів приймає доводи апелянта про те, що суд першої інстанції у випадку розгляду позову по суті і задоволення його на користь позивача повинен також стягнути витрати на правничу допомогу за підготовку і складання апеляційної та касаційної скарг, які згідно акту виконаних робіт становлять 5 000 грн.
При цьому, доводи апеляційної скарги в частині витрат на правничу допомогу за подання апеляційної скарги на рішення суду від 17.08.2023 у справі №140/10393/23 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказаним рішенням було вирішено позов по суті та згідно ч. 1 ст. 139 КАС України судом першої інстанції було здійснено розподіл судових витрат.
Отже, апеляційний суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, розгляду її у порядку спрощеного позовного провадження та змісту і обсягу наданих послуг, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони, розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, а тому до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України підлягають понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняття постанови про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі №140/10393/23 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі №140/10393/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар