18 листопада 2024 року Справа № 140/6107/22 пров. № А/857/7956/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року (суддя Дмитрук В.В., м.Луцьк), -
Ще у вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) та Військової частини НОМЕР_2 (далі - в/ч НОМЕР_2 ) в якому просила:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 01.02.2018;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 01.02.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якою затверджений «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №1078, Порядок №1078 відповідно), з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44);
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 відповідно до Постанови №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року та з 01.03.2018 по 01.08.2022 відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; далі - Постанова №1013) з відрахуванням виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;
зобов'язати в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 відповідно до Постанови №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року та з 01.03.2018 по 01.08.2022 відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови №1013) з відрахуванням виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.09.2016 по 01.02.2018. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 01.02.2018 відповідно до Постанови №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 відповідно до Постанови №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44. Зобов'язано в/ч НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 28.02.2018 відповідно до Постанови №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу по 1500 гривень з кожного.
Не погодившись із ухваленим рішенням, кожен у відповідній частині, його оскаржили сторони, які із покликанням на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити/позов задовольнити повністю, відповідно.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що не в повноваженнях суду першої інстанції визначення базових місяців для цілей проведення нарахування індексації позивача. Зазначає, що оскільки нарахована сума імовірної індексації протягом січня 2016 року-лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року відповідно не відновилася індексація грошового забезпечення, в тому числі і для виплати з 19.09.2016 по 01.02.2018. Також вказує, що витрати на правничу допомогу є надмірними.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача, то остання зазначає, що в/ч НОМЕР_2 здійснила нарахування та виплату індексації за період з 01.03.2018 по 01.08.2022 не у належний спосіб без дотримання вимог пункту 5 Порядку №1078. Вказує, що у зв'язку з невиплатою їй сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати.
В/ч НОМЕР_2 в апеляційній скарзі зазначає, що грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів (грошового забезпечення) позивача випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, а індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.08.2022 проведена згідно норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини.
В/ч НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу позивача заперечує вимоги такої, та підтримує вимоги, що наведені у своїй апеляційній скарзі.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у відповідній частині та відповідно безпідставності та передчасності позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 у період з 19.09.2016 по 01.11.2016 проходила військову службу у в/ч НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 -польова пошта).
З 02.11.2016 позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 .
В/ч НОМЕР_2 з дня її формування була зарахована на фінансове забезпечення до в/ч НОМЕР_1 та перебувала на фінансовому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 до 01.02.2018. Вказана обставини не є спірними.
Позивач, 03.08.2022 через свого представника адвоката Гомзяка І.А. звернулася до відповідачів з заявою, в якій просили нарахувати (перерахувати) та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по даний час відповідно до вимог Порядку №1078, а саме: застосувати базовим місяцем січень 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення за січень 2014 року - лютий 2018 року; з березня по серпень 2022 року індексацію розрахувати відповідно до пункту 5 Порядку №1078; виплату вказаних сум здійснити із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Листом від 31.08.2022 №412/1/орс в/ч НОМЕР_1 повідомила, що індексації грошового забезпечення за період 19.09.2016 по 31.01.2018 ОСОБА_1 нараховувалась у відповідності до вимог Порядку №1078. При цьому місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період враховано грудень 2015 року. У зв'язку з цим для проведення індексації ОСОБА_1 доходів індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком починаючи з січня 2016 року. Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом вересня 2016 року - січня 2018 року не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, нарахована ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 гривень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Згідно із статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Враховуючи наведене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи в тому числі військовослужбовців.
Постановою №1078 затверджено Порядок №1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Так, в редакції Постанови №1013 пункт 5 Порядку №1078 викладено у такій редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».
Таким чином, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Отже, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Вирішуючи питання про те, який базовий місяць мав бути встановлений позивачу при нарахуванні їй індексації грошового забезпечення за спірний період, необхідно вказати, що 07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1294 відповідно до пункту першого якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Додатком 1 до Постанови №1294, ця Постанова набрала чинності з 01.01.2008.
Отже, з набранням чинності Постановою №1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Постанова №1294 втратила чинність 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено для них нові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, не було підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01.01.2008 (після набрання чинності Постановою №1294) по березень 2018 року (до моменту набрання законної сили Постанови №704), що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.
Отже, за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача, повинен бути січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення викладено у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21.
Враховуючи наведене, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що саме січень 2008 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 19.09.2016 по 28.02.2018.
З картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018 рік видно, що у зв'язку з прийняттям Постанови №704 розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року дійсно збільшився.
Однак доказів того, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, матеріали справи не містять.
Водночас, як зазначалось вище, у період з 01.03.2018 по 31.08.2022 в/ч НОМЕР_2 нараховувала та виплачувала позивачу індексацію грошового забезпечення, загальний її розмір становить 12138,40 грн, та такі нарахування проводилися з урахуванням місяця підвищення грошових доходів позивача (базового місяця) березень 2018.
Обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації за вказаний період на час її нарахування був розрахований неправильно, позивач не навів.
З огляду на вище викладене взаємопов'язані позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.08.2022 до задоволення не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.05.2022 у справі №580/3335/21.
Щодо проведення одночасно разом із виплатою індексації грошового забезпечення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44, то відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна відбуватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою № 44.
Разом з тим, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III) та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2002 № 159 (далі - Порядок №159), є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 300/544/19 та від 04 березня 2021 року у справі № 520/34/17.
Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення у належному розмірі позивачу ще не нарахована та не виплачена, суд дійшов висновку про відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону № 2050-III, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Таким чином, у цій частині позовні вимоги в цій частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
До того ж, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 2 квітня 2024 року у справі №560/8194/20 дійшов висновку, що умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
Зважаючи на заперечення відповідачів щодо заявленої суми витрат понесених в суді першої інстанції, враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених витрат до 1500 грн (для кожного з відповідачів). Відповідачами в апеляційній скарзі не наведено достатньо доводів, які б давали підстави відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу .
Доводи апелянтів висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич