18 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/85/24 пров. № А/857/17760/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року (головуючий суддя Валюх В.М, м. Луцьк) у справі №140/85/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №032450006977 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.10.2023 про відмову у перерахунку пенсії по втраті годувальника, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, відповідно до вимог статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перерахувати пенсію по втраті годувальника, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1987 році, відповідно до довідки про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження за період з 29.09.1987 по 13.11.1987, без номера, виданої ВАТ «КОНЗА».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач при поданні заяви про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, виданої ВАТ “КОНЗА» за період роботи з 29.09.1987 по 13.11.1987, не надав первинних документів на підставі яких видана ця довідка. Вважає, що підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки немає. Також не погоджується із сумою стягнених витрат на професійну правничу допомогу.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що ОСОБА_1 з 15.06.2023 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії в разі втрати годувальника (призначена як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 ) відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 9), свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 10), рішенням про перерахунок пенсії від 21.09.2023 № 907510146594 (а. с. 19).
12.10.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в т. ч. довідку про заробітну плату (а. с. 67-68), та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 17.10.2023 № 032450006977 (а. с. 20) відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату до 01.07.2000, оскільки надана довідка про заробітну плату, видана ВАТ “КОНЗА» за період роботи з 29.09.1987 по 13.11.1987, буде прийнята до розрахунку після проведення спеціалістами відділу контрольно-перевірочної роботи перевірки первинних документів, на підставі яких вона видана або наданням первинних документів.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон України № 796-XII).
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Відповідно до статті 15 Закону № 796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктами 1, 2 Порядку № 1210 встановлено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку № 1210, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Пунктом 6 Порядку № 1210 передбачено, що в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленої заробітної плати (обчисленого доходу).
Згідно пункту 7 вказаного Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Як вже було встановлено, позивач до заяви про перерахунок пенсії додала довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період з 09.11.1986 по 13.12.1986, видану ВАТ “КОНЗА».
З приводу доводів апелянта про те, що при поданні заяви про перерахунок пенсії на підставі такої довідки позивач не надала первинних документів, на підставі яких видана ця довідка, апеляційний суд зазначає, що ВАТ “КОНЗА» видало ОСОБА_2 довідку про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження м. Чорнобиль за період роботи з 29.09.1987 по 13.11.1987 по місцю роботи - Нововолинський ЗХК на посаді водія. З матеріалів справи вбачається, що померлий чоловік позивача - ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 29.09.1987 по 13.11.1987 у ВЧ НОМЕР_3 , що підтверджується довідками (а. с. 11-13); мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), був особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою серії ВЛН № 005670 (а. с. 13), довідкою до акту огляду МСЕК серії ВЛН № 005670 (а. с. 15), експертним висновком (а. с. 16), та отримував пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.
Довідка про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження м. Чорнобиль підписана керівником та головним бухгалтером підприємства, скріплена мокрою печаткою, а також до неї було надано розшифровку нарахування заробітної плати.
Отже, вказана довідка відповідає затвердженій формі і містить усю необхідну інформацію.
Також, як встановлено судом першої інстанції, з метою підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату за період роботи в зоні ЧАЕС з 01.10.1987 по 13.11.1987 ОСОБА_2 , який працював водієм у ВАТ “Нововолинський ЗХК», ГУ ПФУ у Волинській області надіслано запит від 19.09.2023 за № 0300-0305-6/55411 до Нововолинського трудового архіву про надання копій первинних документів.
Листом від 19.09.2023 № 609 Трудовий архів виконавчого комітету Нововолинської міської ради надав: архівну довідку від 19.09.2023 № 611, яка підтверджує те, що ОСОБА_2 дійсно працював у ВАТ “КОНЗА» (Нововолинський завод харчових концентратів) в період з 06.01.1982 по 03.11.2000 і виконував роботу на посаді водія (а. с. 60); довідки про нараховану заробітну плату за жовтень-листопад 1987 року (а. с. 61-62); копію особового рахунку ОСОБА_2 (а. с. 63); архівну довідку від 19.09.2023 № 610 про заробітну плату за жовтень-листопад 1987 року (а. с. 64); наказ від 06.01.1982 № 4-ок про прийняття (а. с. 65) та наказ від 02.11.2000 про звільнення (а. с. 66).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначеними первинними документами підтверджено нарахування заробітної плати, зазначеної у довідці про заробітну плату, виданої ВАТ “КОНЗА» за період роботи з 29.09.1987 по 13.11.1987, відтак у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у перерахунку пенсії, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження відповідно до вимог статті 54 Закону № 796-ХІІ, відповідно до вказаної довідки.
Оцінюючи доводи апелянта щодо безпідставного стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, апеляційний суд зазначає таке.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надані суду копія договору про надання правничої допомоги від 13.12.2023, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Свередюк Ю.А. (а. с. 21), квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.12.2023 № 73 про сплату коштів в розмірі 6000 грн.
Згідно із пунктом 3.1 вказаного договору фіксований розмір гонорару встановлюється для вчинення окремої дії на виконання договору: написання адвокатського запиту - 100 грн; написання заяви по суті справи (зокрема позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, кожна дія окремо) - 6000,00 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про неспівмірність витрат на правову допомогу з наданими адвокатом послугами, оскільки такі не обґрунтовані та не зазначено, який розмір гонорару адвоката скаржник вважає співмірним з наданою ним правничою допомогою.
Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі справа №826/841/17.
Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розмір витрат на правничу допомогу у 2000 грн., визначений судом першої інстанції, є обгрунтованим і співмірним із наданими послугами.
Решта доводів та заперечень скаржника висновків суду не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
За правилами статті 139 КАС України судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №140/85/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар