Справа № 560/3177/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
20 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Білої Л.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить у відповідності до вимог Податкового кодексу України, стягнути з відповідача податковий борг в сумі 22314,50 грн.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 22314,50 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 За відповідачем рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 22314,50 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" від 13.03.2023 №0249563-2409-2209.
2.2 Направлене відповідачеві податкове повідомлення-рішення та податкова вимога оскаржені в адміністративному або судовому порядку не були, зустрічний позов в межах цього провадження також не заявлений. Наявність податкового боргу також підтверджується розрахунком суми позовних вимог. Також податковий орган надіслав платнику податкову вимогу форми "Ф" від 18.08.2023 № 0007249-1305-2201.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 22314 (двадцять дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 50 коп.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий борг підтверджується розрахунком суми позовних вимог, податковим повідомленням-рішенням, податковою вимогою та іншими документами доданими до позовної заяви. Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога оскаржені в адміністративному або судовому порядку не були, зустрічний позов в межах цього провадження також не заявлений.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
4.2 Підставами для апеляційного оскарження рішення суду за посиланнями відповідача є:
- суд першої інстанції порушивши норми процесуального права не розглянув клопотання про залишення позову без розгляду;
- податкове повідомлення-рішення не є рішенням позивача в розумінні законодавчого та нормативного акту, яким воно передбачене, не породжує будь-яких прав і обов'язків та не може нести для відповідача жодних юридичних наслідків;
- позивач не довів наявність боргу і не надав відповідних розрахунків.
4.3 Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
5.1 Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, з Хмельницького окружного адміністративного суду, витребувано адміністративну справу.
5.2 16 серпня 2024 року, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5.3 Позивачем до особистого електронного кабінету отримано копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження 20.06.2024 та 16.08.2024 відповідно.
5.4 Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 29.08.2024 засобами поштового зв'язку.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
1.1 Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
1.2 Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1.3 Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим боргом розуміють суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання.
1.4 Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентований статтею 266 ПК України. Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
1.5 Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
1.6 Відповідно до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
1.7 Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
1.8 Згідно підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
1.9 Податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
1.10 Так, відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
1.11 Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
1.12 Пункт 42.5 статті 42 ПК України, серед іншого, передбачає, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
1.13 Судом встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача направлено копію податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0249563-2409-2209 від 13.03.2023, яке отримано відповідачем 27.04.2023, про що мається підпис в поштовому повідомленні №3230205128758 (а.с. 8-9).
1.14 В подальшому, податковим органом відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ф» № 0007249-1305-2201 від 18.08.2023, яку згідно поштового повідомлення №3240002106789, отримано відповідачем 27.09.2023 (а.с. 6-7).
1.15 Посилання апелянта про неузгодженість суми є неспроможними, оскільки відповідач отримавши податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу, не скористався правом на їх оскарження, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
1.16 Колегія суддів не приймає до розгляду доказ, а саме: копію листа від 27.08.2024 №1114/07-20 Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, копію конверта від 07.09.2024, копію (витяг) Додатку № 2 «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», затверджене рішенням дев'ятої сесії Жванецької сільської ради № 5 від 24.06.2021, з наступних підстав.
1.17 Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
1.18 Нормами частини 3 статті 308 КАС України встановлено що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
1.19 Частиною 4, 5 статті 308 КАС України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
1.20 Судом встановлено, що 27 квітня 2023 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0249563-2409-2209 від 13.03.2023 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 22314,50 грн., тобто дізнався про вимогу з боку контролюючого органу.
1.21 Копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 11.03.2024, про що він стверджує у заяві від 29.03.2024 (а.с.25).
1.22 Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 відомо про нарахування йому податкового зобов'язання з 27 квітня 2023 року, що не заперечується відповідачем. Однак, із заяви про долучення доказів від 17.10.2024 вбачається, що до Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відповідач звернувся лише 20 серпня 2024 року.
1.23 Апеляційний суд вважає, що відповідачем відповідно до вимог ч. 4 ст. 308 КАС України, не надано відомостей щодо неможливості подання до суду першої інстанції вказаних доказів з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Посилання відповідача на те, що дане рішення сільської ради не було оприлюднене у 2021 році після його прийняття суд відхиляє, оскільки дане рішення було оприлюднене на офіційному веб-сайті Жванецької ТГ (https://zhvanecka-gromada.gov.ua/news/1627285650/) 06 липня 2021 року.
1.24 Податкову вимогу отримано відповідачем 27.09.2023, протягом 60 днів відповідач мав право добровільно погасити податковий борг, тобто до 28.11.2023 включно. Підстави для пред'явлення позову у позивача виникли з наступного дня, тобто 29.11.2023, а тому тримісячний строк позовної давності завершується 29.02.2024, тобто датою, коли позивачем надіслано позов до суду. Тому, суд апеляційної інстанції вважає що строк звернення до адміністративного суду, передбачений приписами статті 122 КАС України, позивачем не пропущений.
1.25 Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
1.26 Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Біла Л.М. Сапальова Т.В.