Справа № 120/19544/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
20 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Курка О. П. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 29 грудня 2023 року ФОП ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправними та протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 № UА100210/2023/010007/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100210/2023/000056.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією ним надано до митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що відповідач неправомірно відмовив йому у визначенні задекларованої вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 23.06.2023 позивач ФОП ОСОБА_1 уклав з Підприємством Notebook 12 GmbH & Co.KG контракт № 6 про поставку обладнання. Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціна на товар, який постачається згідно з цим контрактом 11660,00 EUR.
2.2 21.07.2023 декларантом було подано до митниці електронну митну декларацію ЕМД № 23UA100210653676UA від 21.07.2023, в якій митна вартість була визначена за ціною договору (контракту).
2.3 До митної декларації було додано наступні документи: інвойс від 23.06.2023 № 2023-06-5929; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) 900514000020626 від 14.07.2023; декларацію про походження товарів від 23.06.2023 № 2023-06-5929; платіжне доручення від 03.07.2023 № 2 на суму 11660 Євро; довідка ТОВ "Рабен Україна" від 14.07.2023 № 110-45005 про транспортні витрати на суму 7970,86 грн із зазначенням, що перевезення здійснювалось без страхування вантажу, а вантажно-розвантажувальні роботи включені до вартості; зовнішньоекономічний контракт від 23.06.2023 № 6; договір доручення з брокером; акт фізичного огляду від 20.07.2023; документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 19.07.2023 № 100210/2023/529; копію митної декларації країни відправлення MRN 23DE750110555862Е2 від 06.07.2023;
2.4 В подальшому у відповідь на запит митного органу про надання додаткових документів, декларантом було додатково надано пояснення від 01.08.2023 та лист продавця від 31.07.2023 про рік виробництва придбаних ноутбуків.
2.5 За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації № UА100210/2023/000056 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 № UА100210/2023/010007/1.
2.6 Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, позов задоволено.
3.2 Визнано протиправними та скасовано прийняте Київською митницею Рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2023 № UА100210/2023/010007/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100210/2023/000056. Стягнуто з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 5368 грн. 00 коп.
3.3 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем разом із митною декларацією № 23UA100210653676UA були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару. Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару оскільки розбіжності на які послався відповідач, спростовано дослідженими судом доказами.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2024 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на мотиви, викладені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів та відзиві на позов, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
4.3 Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
5.1 Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, з Вінницького окружного адміністративного суду, витребувано адміністративну справу.
5.2 16 серпня 2024 року, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5.3 Відповідачем до особистого електронного кабінету отримано копію ухвали про відкриття провадження 16.08.2024.
5.4 Позивач отримав копію апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження 21.08.2024 у застосунку Viber на вказаний ним номер телефону.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1.2 Статтею 52 МК України, визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
1.3 Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Тобто, перелік документів, визначених статтею 53 МК України є вичерпним для митного органу та не є вичерпним для декларанта.
1.4 Норми статей 53, 54, 57, 58 МК України породжують обов'язок декларанта щодо доведення заявленої митної вартості товару. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
1.5 Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
1.6 Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
1.7 Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
1.8 У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
1.9 У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
1.10 Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
1.11 За приписами частин четвертої п'ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті-це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
1.12 Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
1.13 З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містить наступні розбіжності:
1) умовами поставки за даною МД зазначена EXW PETERSHAUSEN (Німеччина). Відповідно до норм Інкотермс це значить, що витрати на транспортування товару з місця завантаження до місця призначення сплачує Продавець. Відповідні транспортні документи (договір на транспортування товару, заявка на перевезення, рахунок на перевезення) до митного оформлення не надавались. Таким чином перевірити достовірність витрат на транспортування не вбачається можливим;
2) предметом оцінювання згідно з гр. 31 МД є вживані ноутбуки. При цьому у комерційних документах не зазначено, що товари є вживаними. Також відсутня документальна інформація від Продавця щодо року випуску та технічного стану ноутбуків;
3) надана до митного оформлення експортна декларація не містить даних щодо вартості товарів;
4) згідно пункту 4.1 контракту покупець здійснює оплату за товар у вигляді готівкового розрахунку. При цьому до митного оформлення надані банківські платіжні документи;
5) для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана довідка про транспортні витрати від 14.07.2023 № 110-45005 видана ТОВ "Рабен Україна".
1.14 Декларантом на вимогу митниці надано пояснення від 01.08.2023 та лист продавця від 31.07.2023 про рік виробництва придбаних ноутбуків.
1.15 У зв'язку з тим, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо їх ціни, що була фактично сплачена, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари: бувші у використанні ноутбуки за митною декларацією від 07.12.2022 № UA209210/2022/8975 - 221,48 євро/шт (також у якості довідкової інформації використані пропозиції на подібні нетбуки/ноутбуки на порталі www.ebay.com: в середньому 300$/шт).
1.16 Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача що за умовами поставки EXW, відповідно до норм Інкотермс, витрати на транспортування товару з місця завантаження до місця призначення сплачує продавець, оскільки це протирічить офіційному тлумаченню торгівельних термінів, згідно з якими, у разі поставки товару на умовах EXW витрати з доставки товару до вказаного у контракті місця покладаються на покупця.
1.17 До митного оформлення позивачем надано рахунок - фактуру (інвойс), який містить інформацію щодо вартості, кількості ноутбуків та загальної заявленої продавцем ціни поставки. Відповідно до листа продавця, згідно якого останній підтверджував продаж позивачу партії зі 120 вживаних ноутбуків у відповідності до списку та ціни, зазначених у Інвойсі 2023-06-5929. В даних документах міститься інформація про ціну придбання ноутбуків та рік випуску, де наприклад, HP Probook 430G2, 2014 року випуску коштував 50 Євро, Dell latitude 3120, 2021 року - 65 Євро та Dell Vostro 3510, 2021 року - 200 Євро. Тому, пункт 2 оскаржуваного рішення не відповідає доказам у справі та наданим відповідачу документам.
1.18 Щодо п. 3 оскаржуваного рішення Київської митниці, суд першої інстанції вірно зазначив, що експортна митна декларація не належить до переліку обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, та який визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а тому надання оцінки цьому документу можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів за обов'язковими документами. При цьому до експертної декларації було надано ряд документів, зокрема, інвойс 2023-06-5929, видаткову накладну, які містять інформацію щодо вартості товарів.
1.19 Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції що позивачем правомірно здійснено безготівковий розрахунок, що підтверджується Платіжним дорученням в іноземній валюті від 03.07.2023 № 2, оскільки п. 4.1 Контракту передбачає 100% передоплату за товар безготівковим розрахунком.
1.20 Договір на перевезення вантажів у міжнародних перевезеннях від 13.07.2023 № 900517000006608 згідно якого замовником виступає підприємство Рабен Схід, яке виконувало диспетчирську функцію з пошуку транспорту, який прямує в потрібному напрямку, та яке є дочірнім підприємством яке входить до нідерландської групи компаній Raben Group. Тому, довідка про транспортні витрати від 14.07.2023 № 110-45005 видана ТОВ "Рабен Україна" на переконання суду апеляційної інстанції, є належним доказом, який підтверджує транспортні витрати покупця: від місця завантаження до митного кордону України - 4782,52 грн; транспортні витрати від митного кордону України до місця розвантаження - 2838,34 грн; експедиторські послуги на території України - 350,00 грн., а всього: 7970,86 грн..
1.21 У постанові від 25 червня 2020 року у справі № 826/3096/16 Верховний Суд зазначив, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
1.22 За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄЛІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.
1.23 За змістом п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
1.24 Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
1.25 Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх аргументів і доказів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).
1.26 Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Курко О. П. Сапальова Т.В.