Справа № 560/2728/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
19 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
представником позивача подано до суду заяву, в якій просив зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022.
В обґрунтування заяви вказує, що на даний час віповідач трактує рішення суду від 31.05.2022 таким чином, що немає підстав для відновлення позивачу пенсії у розмірі якому він отримував до 01.11.2021, а саме 4674,54 грн. Боржник вважає, що перерахування пенсії у меншому розмірі (3095,62 грн.), є належним виконанням рішення суду. Вважає рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 не виконаним і всі інші методи впливу на боржника були вичерпані.
Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням від 31.05.2022 Хмельницький окружний адміністративний, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2023, суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та поновити виплату пенсії позивачу з 01.11.2021 у розмірі пенсії за віком з врахуванням вимог частин 1 і 2 статті 28 та пункту 4-3 розділу XV закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідач 21.02.2023 здійснив перерахунок пенсії з 01.11.2021, розмір якої після перерахунку склав 3095,62 грн.: 3764,40 грн. (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2014-2016 роки) х 2,03853 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 7673,84 грн. (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 0,39583 (коефіцієнт страхового стажу) = 3037,54 грн. (розмір пенсії за віком) + 58,08 грн. (доплата за 4 роки понаднормативного стажу, 1452,00 грн. х 4 %) = 3095,62 грн.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з того, що встановлення судом строку для подання звіту про виконання рішення, як способу отримання від відповідача інформації про виконання рішення суду не відповідає меті, задля якої запроваджений такий вид судового контролю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями частин 1-2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, в порядку судового контролю може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У Кодексі адміністративного судочинства України передбачені два види судового контролю: зобов'язання судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).
Встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення, є заходом превентивного впливу на відповідача у справі, метою якого отримання судом інформації про виконання рішення суду. Водночас, правова оцінка рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду надається судом в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України.
Нормами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження.
Відтак, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У постанові 28.09.2021 у справі №440/2130/21 Верховний Суд вказав, що повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців.
Фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, передбаченою пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, після відкриття виконавчого провадження державний виконавець не тільки вживає заходи задля примусового виконання рішення суду, а й здійснює перевірку фактичного виконання рішення в повному обсязі.
Докази закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі № 560/2728/22 надано не було у зв'язку з його фактичним виконанням.
Відтак, встановлення судом строку для подання звіту про виконання рішення, як способу отримання від відповідача інформації про виконання судового рішення не відповідає меті, задля якої запроваджений такий вид судового контролю.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.