Справа № 560/2007/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
19 листопада 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, просив:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи з 01.01.1992 по 19.10.1998, з 20.01.2000 по 23.04.2001, з 04.02.2003 по 24.10.2003 , з 29.01.2004 по 01.12.2004, з 26.01.2005 по 07.03.2005, з 08.03.2005 по 04.11.2005, з 24.01.2006 по 25.01.2006, з 26.01.2006 по 27.10.2006, з 26.01.2007 по 03.02.2007, з 04.02.2007 по 24.10.2007, з 16.01.2008 по 29.01.2008, з 30.01.2008 по 20.05.2008, з 19.06.2008 по 20.06.2008, з 21.06.2008 по 15.11.2008, з 11.01.2009 по 18.01.2009, з 19.01.2009 по 01.05.2009, з 15.06.2009 по 23.06.2009, з 24.06.2009 по 31.10.2009, з 03.12.2009 по 30.04.2010, з 14.06.2010 по 19.12.2010, з 14.02.2011 по 27.04.2011, з 08.06.2011 по 18.11.2011, з 09.01.2012 по 05.05.2012, з 04.06.2012 по 27.10.2012, з 11.01.2013 по 09.05.2013, з 10.06.2013 по 05.11.2013, з 17.01.2014 по 06.05.2014, з 18.06.2014 по 05.10.2014, з 12.05.2015 по 05.05.2015, з 10.06.2015 по 17.09.2015, з 25.01.2016 по 22.04.2016, з 07.06.2016 по 26.09.2016, з 17.01.2017 по 27.04.2017, з 14.06.2017 по 14.11.2017, з 23.01.2018 по 15.15.2018, з 02.10.2018 по 16.11.2018, з 16.01.2019 по 08.05.2019, з 17.06.2019 по 28.10.2019, з 22.01.2020 по 07.05.2020, з 08.05.2020 по 20.11.2020.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 06.12.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV з врахуванням при її обчисленні довідки про заробітну плату від 21.12.2021 №2/268 видану АТ «КРК «Рибфлот- ФОР».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.12.2023 №220950004328 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 20.11.2020 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.09.1976, та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 06.12.2023, з урахуванням при її обчисленні довідки про заробітну плату від 21.12.2021 №2/268, виданої АТ "КРК "Рибфлот-Фор" за періоди роботи з лютого 1983 року по листопад 1988 року.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, 06.12.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
До заяви від 06.12.2023 позивач, зокрема, надав довідку від 21.12.2021 №2/268, видану АТ «КРК «Рибфлот-ФОР» за періоди роботи з лютого 1983 року по листопад 1988 року.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.12.2023 №220950004328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.
Вказано, що відповідно до наданих до заяви документів, зальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 14 років 2 місяці 6 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.09.1976, оскільки з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0304-8/11024 від 01.02.2024.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1-2 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
13 березня 1992 України стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (надалі також - Угода від 13.03.1992).
29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Таким чином, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає врахуванню при призначенні пенсії, а також заробіток за відповідний період, який підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 08.09.1976 судом встановлено, що позивач продовжував працювати у ВАТ "Тралфлот" з 01.01.1992 по 19.10.1998, у ВАТ КРК "Заприба" з 20.01.2000 по 23.04.2001, з 04.02.2003 по 24.10.2003, з 29.01.2004 по 01.12.2004, в ЗАТ "Рибопромислова компанія "Рибфлот ФОР" з 26.01.2005 по 07.03.2005, з 08.03.2005 по 04.11.2005, з 24.01.2006 по 25.01.2006, з 26.01.2006 по 27.10.2006, з 26.01.2007 по 03.02.2007, з 04.02.2007 по 24.10.2007, з 16.01.2008 по 29.01.2008, з 30.01.2008 по 20.05.2008, з 19.06.2008 по 20.06.2008, з 21.06.2008 по 15.11.2008, з 11.01.2009 по 18.01.2009, з 19.01.2009 по 01.05.2009, з 15.06.2009 по 23.06.2009, з 24.06.2009 по 31.10.2009, з 03.12.2009 по 30.04.2010, з 14.06.2010 по 19.12.2010, з 14.02.2011 по 27.04.2011, з 08.06.2011 по 18.11.2011, з 09.01.2012 по 05.05.2012, з 04.06.2012 по 27.10.2012, з 11.01.2013 по 09.05.2013, з 10.06.2013 по 05.11.2013, з 17.01.2014 по 06.05.2014, з 18.06.2014 по 05.10.2014, з 12.05.2015 по 05.05.2015, з 10.06.2015 по 17.09.2015, з 25.01.2016 по 22.04.2016, з 07.06.2016 по 26.09.2016, з 17.01.2017 по 27.04.2017, з 14.06.2017 по 14.11.2017, з 23.01.2018 по 15.15.2018, з 02.10.2018 по 16.11.2018, з 16.01.2019 по 08.05.2019, з 17.06.2019 по 28.10.2019, з 22.01.2020 по 07.05.2020, з 08.05.2020 по 20.11.2020.
Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного товариства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Отже, позивачем подано документи для підтвердження стажу його роботи на території іншої держави - російської федерації, при цьому такий стаж підлягає визнанню на території України відповідно до вищевказаних міжнародних договорів.
В той же час, доводи апелянта про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи на території російській федерації з огляду на те, що російська федерація припинила участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
За наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 20.11.2020, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.09.1976. З урахуванням цього періоду стажу у позивача наявний достатній стаж (більше 20 років) для призначення пенсії, що підтверджується також листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.03.2024 (наданим на виконання ухвали суду), а тому оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.12.2023 №220950004328 є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 20.11.2020 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.09.1976, та призначити і виплатити йому пенсію за віком з 06.12.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV, оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку).
Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Дослідивши довідку від 21.12.2021 №2/268, видану АТ "КРК "Рибфлот-Фор", суд встановив, що така містить відомості про нарахування заробітної плати позивачеві за періоди роботи з лютого 1983 року по листопад 1988 року. У довідці вказано, що вона видана на підставі первинних документів за 1983-1988 рр., (особовий рахунок по заробітній платі №23327).
Крім того, вказана довідка містить відомості про те, що з всіх сум, які включені в довідку до 1991 року здійснено відрахування в соц. страх та з 1991 до Пенсійного фонду за встановленими тарифами.
Суд враховує, що у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Верховний Суд у постанові від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17 за аналогічних обставин не знайшов підстав для відступу від вказаних правових висновків.
Будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або її недостовірності) відповідачем не наведено, тому відмова у врахуванні заробітної плати за вказаній в довідці період роботи позивача є неправомірною.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі №348/463/17 та від 13 лютого 2020 року по справі №523/19088/16-а.
У спірному випадку позивач не може бути позбавлений права на обчислення пенсії згідно з вказаною вище довідкою через неможливість перевірки її достовірності, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача.
Колегія суддів також зауважує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.
Таким чином, під час обчислення пенсії за віком на підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний період роботи, як це передбачено ч. 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.12.2021 №2/268, видану АТ "КРК "Рибфлот-Фор" за періоди роботи з лютого 1983 року по листопад 1988 року.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.