Справа № 183/3259/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Герасименко М.М.
Іменем України
19 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Бородянського районного суду Київської області від 16.09.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниця Державної митної Служби України про визнання протиправною і скасування постанови в справі про порушення митних правил,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною і скасування постанови від 28.11.2023 у справі про порушення митних правил № 1358/20900/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 470 Митного кодексу України (далі - МК) та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 16.09.2024 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірною.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 28 листопада 2023 року в.о. заступника начальника - начальником управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Кравченком Т.В. було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1358/20900/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 470 МК.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді водія у ТОВ «АДР Логістікс». 14 квітня 2023 року на митну територію України через пункт пропуску «Чоп-Захонь» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці в'їхав транспортний засіб, реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який за попередньою митною декларацією типу ІМ ЕЕ 23UA209000735572U8 від 13 квітня 2023 року в митному режимі імпорт переміщував товар «повернення після тимчасового вивезення багатообортової тари: металеві балони на металевих рамах для перевезення рідкого хлору». Вказаний товар ввезено на митну територію України ОСОБА_1 , який зобов'язався доставити товар і документи на нього до зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці, що знаходиться за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Муроване, вул. Тополина, 1 у строк, визначений ст. 95 МК України. Як підставу для переміщення вказаного транспортного засобу, перевізником ОСОБА_1 до митного контролю подано товаросупровідні документи, відповідно до яких одержувачем товару є компанія ТОВ «Зовнішагротранс-1». За фактом переміщення вказаного транспортного засобу Львівською митницею наказом по митниці від 08 травня 2023 року № 76 «Про проведення перевірки з окремих питань» призначено та проведено перевірку, за результатами якої було встановлено, що вказаний транспортний засіб із вказаним вантажем не прибував до зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці з метою пред'явлення товару, транспортних засобів митному органу, а відповідно їх митному оформленню, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 95 МК України та перевищено строки доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митниці призначення. Таким чином, ОСОБА_1 станом на 29 вересня 2023 року перевищив більше ніж на 20 діб строк доставки товару, що перебуває під митним контролем та товаросупровідних документів на нього до митного органу призначення, а так само видав їх без дозволу митного органу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 470 МК України.
На підтвердження обставин, викладених у постанові, представником відповідача надано копію акту про результати перевірки з окремих питань від 10 липня 2023 року з якої вбачається, що робочою групою було проаналізовано журнал у паперовій формі та фото з відеозаписувальних пристроїв, які надало ТОВ «Фотрейд, усіх транспортних засобів комерційного призначення, які заїжджали/виїжджали протягом квітня 2023 року на територію зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-північний Львівської митниці та встановлено, що транспортний засіб з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 не прибував до зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці з метою пред'явлення товарів, транспортних засобів митному органу, а відповідно їх митному оформленню. Також, у даному акті вказано про те, що в системі обліку (відео спостереження, фото фіксація, програма формування облікових карток транспортних засобів) ТОВ «Фотрейд» відсутня будь-яка інформація стосовно зазначеного транспортного засобу, який би мав заїжджати/виїжджати на територію зони митного контролю у зазначений період часу. В той же час, даний акт також містить інформацію про те, що не дотримання встановленого терміну зберігання - 365 днів відеоінформації утримувачем СТЗ ТОВ «Фотрейд» не надало можливості робочій групі з перевірки окремих питань додатково підтвердити факт відсутності заїзду до зони митного ВМО № 1 м/п «Львів-північний» Львівської митниці транспортного засобу з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Відповідно до роздруківки попередньої митної декларації за № UA209000/2023/735572 від 13 квітня 2023 року, декларантом товару, який переміщував транспортний засіб з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , є ТОВ «Смарт Авто Транс», одержувачем - ТОВ «Зовнішагротранс-1», фірма перевізник - ТОВ «АДР Логістікс», перевізник - ОСОБА_1 ; транспортний засіб з товаром прибув до ЗМК ВМО № 1 митного поста «Львів-північний» СТЗ ТзОВ «Фотрейд» за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Муроване, вул. Тополина, 1 14 квітня 2023 року, де в той же день завершив митне оформлення і випуск у вільний обіг на митній території України товару за митною декларацією з № 209230000/3/39471 від 14 квітня 2023 року.
Згідно з копією доповідної записки від 10 липня 2023 року, відмітку про дату та час прибуття товару, заявленого в попередній митній декларації типу ІМЕЕ з № UA209000/2023/735572 від 13 квітня 2023 року внесено до ЄАІС державним інспектором ВМО № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці Будаєм В.В. без проведення перевірки надходження товарів до зони митного контролю, без перевірки цілісності та відповідності накладених засобів забезпечення ідентифікації та без зазначення у контрольному талоні дати та часу надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення та не завірено цей запис особистим підписом та ОНП; митне оформлення додаткової митної декларації з № UA209230/2023/39471 від 14 квітня 2023 року здійснено державним інспектором ВМО № 1 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці Будаєм В.В. за відсутності відповідних відміток в ЄАІС про дату та час прибуття товарів до митниці призначення; митне оформлення та випуск товарів у заявлений митний режим за додатковою митною декларацією з № UA209230/2023/39471 від 14 квітня 2023 року здійснено за відсутності доставки товарів та транспортних засобів в місце доставки «ЗМК ВМО № 1 митного поста «Львів-північний» СТЗ ТОВ «Фотрейд» та без пред'явлення їх до митного оформлення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 191 МК перевізники зобов'язані у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 95 МК встановлюються такі строки транзитних перевезень до митного органу призначення в Україні залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно частини четвертої статті 470 МК перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, перевізники на автомобільному транспорті мають доставити товари до митного органу призначення, а також подати передбачені законодавством документи на них, у десятиденний строк. У разі порушення цього строку більш як на 20 діб, до таких перевізників застосовується штраф у розмірі, передбаченому частиною четвертою статті 470 МК.
Пункт 37 частини першої статті 4 МК передбачає, що перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України, зокрема: для змішаного (комбінованого) перевезення - особа, яка використовує (експлуатує) транспортний засіб, що безпосередньо приводить у рух або перевозить розміщені на ньому інші транспортні засоби як активний транспортний засіб; для морського чи повітряного перевезення за договором чартеру (фрахтування) судна - особа, яка укладає договір і видає авіаційну вантажну накладну (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading) з метою безпосереднього перевезення товарів;
За визначенням статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III:
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;
- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Аналіз викладених норм свідчить, що перевізником вважається фізична чи юридична особа, яка в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозить вантаж як на комерційній основі, так і для власних потреб. При цьому, для правильного вирішення даного спору варто відрізняти особу перевізника та водія.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, перевізником товару у спірних правовідносинах є ТОВ «АДР Логістікс», водночас ОСОБА_1 є найманим працівником даної юридичної особи - водієм, що свідчить про те, що відповідач притягнув до відповідальності неналежного суб'єкта, а тому оскаржувана постанова носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Колегія суддів не перевіряє решту доводів учасників справи та мотиви суду першої інстанції в іншій частині, оскільки встановлений факт неналежності позивача до суб'єктів відповідальності частини четвертої статті 470 МК нівелює правомірність притягнення його до відповідальності незалежно від правильності встановлення відповідачем інших складових спірного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Бородянського районного суду Київської області від 16.09.2024 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова