Справа № 420/28884/24
14 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 від 31 липня 2024 року № 20/4426 від виплати додаткової грошової винагороди позивачу ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити додаткову грошову винагороду ОСОБА_1 за період з 10 червня 2023 року по 07 лютого 2024 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо надання письмової відповіді стосовно встановлення позивачу конкретного розміру додаткової винагороди як особі інструкторсько-викладацького складу навчального батальйону згідно наказу міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року і причини її невиплати, починаючи з червня 2023 року. на виконання рішення суду у справі № 420/4798/24 відповідач надав відповідь про відмову у виплаті додаткової винагороди як викладачу циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу згідно наказу міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року з причини відсутності документального підтвердження інструкторсько-викладацьких занять. Вважаючи відмову відповідача у виплаті додаткової грошової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно з ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №73 від 01.03.2024 року капітан за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 06.02.2024 року №40 на посаду командира взводу інструкторів військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи і посаду "02" березня 2024 року здав та вибув до нового місця служби. З "02" березня 2024 року виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
02 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо надання відповіді стосовно встановлення позивачу конкретного розміру додаткової винагороди як особі інструкторсько-викладацького складу навчального батальйону згідно наказу міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року і причини її невиплати, починаючи з червня 2023 року.
Листом від 31.07.2024 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року у справі № 420/4798/24, Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що у зв'язку з тим, що капітаном ОСОБА_1 , не надано звітної документації (документального підтвердження проведення підготовки та навчання персоналу) щодо проведення інструкторсько-викладацьких занять у навчальному батальйоні резерву сержантського складу за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 на посаді викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 , виплата додаткової винагороди, як військовослужбовцю, який обіймає посаду інструкторсько-викладацького складу, з розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу, не здійснювалась.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.91 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'' від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на час розгляду справи.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168, у редакції Постанови від 20.01.2023 № 43, чинної з 21.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди.
Постановою КМУ № 836 від 09.08.2023 року Постанову №168 доповнено пунктом 1-1.
Відповідно до абзаців 5-6 пункту 1-1 Постанови № 168 (у редакції від 11.08.2023 року), військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Постановою КМУ від 15 вересня 2023 р. № 1001 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, зокрема, абзац 6 пункту 1-1 Постанови №168 викладено в наступній редакції:
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.
Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 доповнений розділом XXXIV ''Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану'' Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції від 29.09.2023 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
- від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Міністром оборони України.
Висновки суду.
Отже, із системного аналізу положень Постанови №168 вбачається, що починаючи з 01.06.2023 року додаткова винагорода виплачується військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 08.02.2023 року по 01.03.2024 року, що підтверджується копіями наказів про призначення №39 від 08.02.2023 року та про звільнення №73 від 01.03.2024 року.
Так, в наказі командира військової частини НОМЕР_1 №39 від 08.02.2023 року зазначено, що капітана за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2023 року №22 (по особовому складу) на посаду викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , зараховано з 08.02.2023 року до списків особового складу частини та на всі види забезпечення на посаду викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 .
Тобто, суд звертає увагу, що позивач був призначений та перебував на посаді викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 .
На підтвердження проведення інструкторсько-викладацьких занять у навчальному батальйоні резерву сержантського складу за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , позивачем надано наступні документи, а саме: журнал викладача циклової комісії з вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 № 192/29/21 за період з 10.06.2023 по 25.12.2023 року; журнал викладача циклової комісії з вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 № 29/21/249 за період з 22.01.2024 по 07.02.2024 року; плани-конспекти проведення занять з вогневої підготовки з особовим складом навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 .
Так, згідно із журналом капітана ОСОБА_1 викладача циклової комісії з вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 № 192/29/21 за період з 10.06.2023 по 25.12.2023 року вбачається, що позивач в період з 10 червня по 25 грудня 2023 року проводив заняття з вогневої підготовки з військовослужбовцями навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 .
Із змісту журналу капітана ОСОБА_1 викладача циклової комісії з вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 № 29/21/249 за період з 22.01.2024 по 07.02.2024 року, вбачається, що позивач в період з 22 січня по 07 лютого 2024 року проводив заняття з вогневої підготовки з особовим складом навчального батальйону резерву сержантського складу цієї ж військової частини.
Відповідно до планів-конспектів капітана ОСОБА_1 , вбачається, що в період з 24 липня 2023 року по 30 січня 2024 року позивачем були складені плани-конспекти проведення занять з вогневої підготовки з особовим складом навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 , які були затверджені відповідними посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , а саме: командиром 2 навчальної роти капітаном ОСОБА_2 від 24 липня 2023 року, командиром навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 від 26 вересня 2023 року, заступником командира навчального батальйону резерву сержантського складу майором ОСОБА_4 від 07 листопада, 10-11 листопада 2023 року, тимчасово виконуючим обов'язки начальника циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу з навчального процесу капітаном ОСОБА_5 від 24 грудня 2023 року, а також позивачем як тимчасово виконуючим обов'язки командира циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу від 29 січня 2024 року.
З огляду на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності звітної документації (документального підтвердження проведення підготовки та навчання персоналу) щодо проведення капітаном ОСОБА_1 інструкторсько-викладацьких занять у навчальному батальйоні резерву сержантського складу за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 на посаді викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 .
Щодо тверджень відповідача про те, що у період з 31.01.2023 року по 29.09.2023 року відсутня норма щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу, суд зазначає наступне.
Так, дійсно до 26.09.2023 року Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, не передбачав виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу.
Такі зміни були внесені на підставі наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 року № 566, якими Розділ XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 викладено в новій редакції, зокрема, пункт 2 доповнено абзацом 25 наступного змісту:
«На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).».
Відповідно до п.4 наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 року № 566, абзац двадцять п'ятий пункту 2 розділу XXXIV застосовується з 01 червня 2023 року.
За таких обставин, право на отримання додаткової винагороди у позивача, як викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 , виникло з 01.06.2023 року.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті додаткової винагороди за період з 10.06.2023 року по 07.02.2024 року, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 10.06.2023 року по 07.02.2024 року, як військовослужбовцю який обіймав посаду викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 , передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті додаткової винагороди за період з 10.06.2023 року по 07.02.2024 року, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 10.06.2023 року по 07.02.2024 року, як військовослужбовцю який обіймав посаду викладача циклової комісії вогневої підготовки навчального батальйону резерву сержантського складу військової частими НОМЕР_1 , передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко