ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" листопада 2024 р. справа № 300/7834/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_2 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що рішенням за №262840020843 від 04.04.2024, Відповідач-1 протиправно відмовив в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного страхового стажу - страховий стаж становить 29 років 2 місяці 26 дні, при необхідних 31 років.. На звернення представника позивача, Відповідач-1 повідомив, що при вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 не враховано період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1994 згідно архівної довідки про заробітну плату, оскільки довідка потребує підтвердження первинними документами, так як в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня трудова книжка. Крім того, як встановлено представником позивача з форми РС-право (стаж для розрахунку права) відповідачем також не враховано період роботи позивача з 01.09.1985 по 31.12.1990. Представник позивача зазначає, що трудова книжка позивача була знищена внаслідок бойових дій 03.03.2022, на підтвердження чого надала акт про знищення трудових книжок. Однак, при поданні заяви про призначення пенсії, позивачем долучено усі необхідні документи, в тому числі й довідки №4 від 06.02.2024, №28 від 19.03.2024 та архівну довідку №04-06/25 від 18.01.2024, у відповідності до вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Позивач вважає, що дана відмова відповідача є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
08.11.2024 від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та вказує, що оскаржуваним рішенням прав позивача не порушував та правомірно не врахував спірний період до страхового стажу. Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 своїм правом на подання відзиву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
28.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.10-12).
У зв'язку з тим, що трудова книжка позивача була знищена внаслідок бойових дій 03.03.2022, при поданні заяви про призначення пенсії, на підтвердження трудового стажу, позивачем, серед інших документів, долучено довідки №4 від 06.02.2024, №28 від 19.03.2024 та архівну довідку №04-06/25 від 18.01.2024 (а.с.29,30,32,33).
Відповідно до принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за №262840020843 від 04.04.2024 (а.с.13).
Згідно вказаного рішення, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного страхового стажу: за наданими документами відповідачем встановлено наявність страхового стажу позивача 29 років 2 місяці 26 днів при необхідних 31 років.
На звернення представника позивача, Відповідач-1 повідомив, що при вирішенні питання про призначення пенсії ОСОБА_1 не враховано період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1994 згідно архівної довідки про заробітну плату, оскільки довідка потребує підтвердження первинними документами, так як в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня трудова книжка (а.с.14-16).
Крім того, як встановлено представником позивача з форми РС-право (стаж для розрахунку права) відповідачем також не враховано період роботи позивача з 01.09.1985 по 31.12.1990 (а.с.17).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (надалі, також - Закон №1788) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Як встановлено судом, трудова книжка позивача була знищена внаслідок бойових дій 03.03.2022, що підтверджується актом про знищення трудових книжок від 25.03.2022 (а.с.44).
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як зазначалось судом вище, на виконання вимог Порядку №637 при поданні заяви про призначення пенсії, на підтвердження позивачем трудового стажу, позивачем, серед інших документів, долучено довідки №4 від 06.02.2024, №28 від 19.03.2024 та архівну довідку №04-06/25 від 18.01.2024 (а.с.29,30,32,33).
При цьому суд звертає увагу на те, що положеннями Закону 1058-ІУ підставою для призначення пенсії визначено виключно наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи складанні довідок. Суд враховує також те, що не всі недоліки підтверджуючих документів можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є, на переконання суду, виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці чи довідках про підтвердження трудового стажу.
В даному випадку, на думку суду, відповідач беззаперечно міг встановити факт зайнятості позивача в спірні періоди, виходячи з даних відображених у наданих довідках.
Враховуючи те, що довідками №4 від 06.02.2024, №28 від 19.03.2024 та архівною довідкою №04-06/25 від 18.01.2024 підтверджено періоди роботи позивача з 01.09.1985 по 31.12.1990 та з 01.01.1991 по 31.12.1994, при цьому, Відповідачем-1, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу вказаних періоду роботи, а також того, що позивач у спірних періодах не працював в зазначеному підприємстві, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача вказаних періодів роботи, є протиправною.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний вік становить 60 років, страховий стаж для призначення пенсії за віком становить не менше 31 року.
Відтак, страховий стаж роботи позивача становить більше 31 року.
Враховуючи досягнення позивачем 60-річного віку, наявність страхового стажу понад 31 рік, позивач набув права на пенсію за віком.
Як наслідок, позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за №262840020843 від 04.04.2024.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач досягнув віку 60 років 01.02.2024 та звернувся із заявою про призначення пенсії 28.03.2024, тобто в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, отже пенсія має бути призначена з 02.02.2024.
Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Відповідача-2 зарахувати періоди роботи позивача з 01.09.1985 по 31.12.1990 та з 01.01.1991 по 31.12.1994 до страхового стажу позивача та призначити пенсію за віком з 02.02.2024.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено 1 211,20 грн. судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією від 11.10.2024 (а.с.9).
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право покласти судові витрати у справі повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., як зі сторони, внаслідок неправильного рішення якої, виник спір.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №262840020843 від 04.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період роботи з 01.09.1985 по 31.12.1990 та з 01.01.1991 по 31.12.1994 та призначити пенсію за віком з 02.02.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.