Рішення від 18.11.2024 по справі 280/8237/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Справа № 280/8237/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 20.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 04.09.2022.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 20.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 04.09.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути витрати на правову допомогу з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача в сумі 10000 гривень.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що виплата додаткової винагороди в сумі 100 000 гривень під час дії воєнного стану передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168) здійснювалася військовослужбовцям військових частин, які перебували в районах ведення бойових дій та здійснювали заходи із забезпечення з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Позивач перебувала на території Запорізької області, яка згідно Наказів Головнокомандувача Збройних Сил України у спірний період визначена як район ведення бойових дій, однак позивачу додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень не виплачена. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- виправленої позовної заяви (у примірниках для суду та копії для учасників або докази надсилання відповідачу у випадку подання документів в електронному вигляді), в якій зазначити поштовий індекс місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) позивача, вказати місцезнаходження (для юридичних осіб) відповідача, уточнити зміст позовних вимог у відповідності до вищенаведених зауважень суду;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.

12 вересня 2024 року до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, у якій позивач просить суд поновити строк для звернення до суду та виправлена позовна заява.

13 вересня 2024 року відповідачем надані заперечення на клопотання (заяву).

17 вересня 2024 року позивач подала до суду заяву у якій заперечує щодо доводів відповідача.

Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені (всі наявні) копії: бойових розпоряджень про переміщення підрозділу в якому проходила військову службу ОСОБА_1 з 20.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 04.09.2022; відомості про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і отримання збройної агресії в період з 20.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 04.09.2022, з наданням відповідних підтверджуючих документів, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи); довідки, встановленого Додатком №1 до Окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2022 зразка, про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 20.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 04.09.2022.

Відповідач позов не визнав 30 вересня 2024 року надав до суду відзив на позовну заяву, у якому вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступного. На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.04.2022 № 40, позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за березень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 20.03.2022 по 31.03.2022. На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.05.2022 № 80, позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за квітень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 01.04.2022 по 30.04.2022. На виконання наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.06.2022 № 149, від 11.06.2022 № 160, позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за травень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022. На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.07.2022 № 255, позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за червень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 01.06.2022 по 30.06.2022. На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.08.2022 № 284 позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за липень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 01.07.2022 по 31.07.2022. На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.09.2022 № 329, позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за серпень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 01.08.2022 по 31.08.2022. На виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2022 № 416, позивачу нараховано додаткову винагороду під час дії воєнного стану за вересень 2022 року та виплачено 30000 грн за період з 01.09.2022 по 04.09.2022. Позивач у періоди, що оскаржуються не брала безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, що підтверджується відповідними рапортами, які повинні бути і стали підставою для виплат додаткової винагороди. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Позивач проходила військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 20 березня 2022 року по 11 лютого 2024 року на штатних посадах військової частини НОМЕР_1 (остання займана посада - водій автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 ).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 лютого 2024 року № 33-РС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 лютого 2024 року № 44 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з усіх видів забезпечення та направлено та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати у повному обсязі додаткової винагороди передбаченою постановою № 168 в розмірі 100000 грн у спірні періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови КМУ №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 8 постанови КМУ №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання постанови КМУ №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ №704.

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Суд зазначає, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався Указами Президента.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Аналізуючи наведені приписи пункту 1 Постанови №168, суд зазначає, що умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць є безпосередня участь військовослужбовцям Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди виплачується пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивач у спірних періодах проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що віднесення Запорізької області до числа районів ведення воєнних (бойових) дій надає їй право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн відповідно до постанови № 168.

Разом з тим сам лише факт проходження служби позивачем на території районів ведення бойових дій, які визначені у відповідних наказах Головнокомандуючого Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" та виконання завдань, визначених Законом України "Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України", без безпосередньої її участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не є підставою для виплати їй додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць.

При цьому суд враховує, що відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/3/29 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Пунктом 2 цього доручення визначено на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30000 гривень іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).

Судом витребувані у відповідача відомості про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і отримання збройної агресії та докази на підтвердження вказаного.

Відповідачем на виконання ухвали суду повідомлено, що позивач у періоди, що оскаржуються не брала безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, що підтверджується відповідними рапортами, які повинні бути і стали підставою для виплат додаткової винагороди, що підтверджується довідкою ТВО начальника командного пункту - заступником начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_1 , майором ОСОБА_2 та поясненням капітана ОСОБА_3 , колишнього командира автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 , який у оскаржувані періоди був уповноважений писати відповідні рапорти для нарахування та виплати додаткової винагороди.

Інших доказів на спростування вказаного позивач не надав.

Відповідно, право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої постановою № 168, у період з 20.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 04.09.2022 у позивача не виникало, оскільки інформації щодо її безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на підтвердження цієї інформації суду не надано.

При цьому, як вказано відповідачем та не є спірним між сторонами, у спірний період позивачу виплачено додаткову винагороду згідно постанови №168 у розмірі 30000 грн.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 18.11.2024.

Суддя Б.В. Богатинський

Попередній документ
123166895
Наступний документ
123166897
Інформація про рішення:
№ рішення: 123166896
№ справи: 280/8237/24
Дата рішення: 18.11.2024
Дата публікації: 22.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження: рішення набрало законної сили (26.02.2025)
Дата надходження: 20.12.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРШУН А О
суддя-доповідач:
БОГАТИНСЬКИЙ БОГДАН ВІКТОРОВИЧ
КОРШУН А О
суддя-учасник колегії:
САФРОНОВА С В
ЧЕПУРНОВ Д В