18 листопада 2024 року Справа № 280/10505/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до військової частини НОМЕР_2 (Запорізька область; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною діяльність відповідача щодо видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) з утримування з майора позивача суму в розмірі 181572,41 грн, у зв'язку із доведенням факту нез'явлення вчасно на службу без поважних причин;
2) зобов'язати відповідача визнати протиправною діяльність щодо видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) з утримування з майора позивача суму в розмірі 181572,41 грн, у зв'язку із доведенням факту нез'явлення вчасно на службу без поважних причин.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач не погоджується зі змістом наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.06.2023 № 116 «Про результати службового розслідування щодо встановлення місце знаходження і подальшого статусу майора ОСОБА_2 », пунктами 3 та 4 якого зафіксовано, що вина ОСОБА_1 за фактом нез'явлення вчасно з 02.06.2022 по 10.06.2023 на службу без поважних причин, вчиненого в умовах воєнного стану, є доведеною; помічнику командира батальйону з фінансово-економічної роботи наказано утримати з ОСОБА_1 суму в розмірі 181572,41 грн, яка у зв'язку з доведенням факту нез'явлення вчасно на службу у вказаний період була зайво нарахована. Позивач у позовній заяві зазначає, що у зазначеному наказі були бездоказово викладені безпідставні звинувачення, які принижують честь і гідність військовослужбовця. Також зауважено, що у контексті спірних правовідносин предметом доказування є доведеність факту, що позивач не з'явився вчасно на службу без поважних причин, проте позивач був на лікарняному, документи на підтвердження чого були у віданні військової частини та не взяті останньою до уваги.
Однак, з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 щодо оскарження дій по виданню наказу від 20.06.2023 № 116 позивач звернувся до суду 12.11.2024 (через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Суд зауважує, що спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому, до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
У контексті цього спору суд зазначає, що застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду.
Викладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.12.2018 у справі №804/285/16, та Верховного Суду, викладеної у постановах від 10.10.2019 у справі №140/721/19, від 30.09.2019 у справі №340/685/19.
Суд при розгляді питання строку звернення до суду також враховує те, що одним з визначальних критеріїв для прийняття рішення про недопуск особи до правосуддя та залишення позовної заяви без розгляду, зокрема, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовною заявою позивачем долучено заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, обґрунтовану тим, що позивач проходить військову службу, у зв'язку з чим втратив можливість вільно переміщуватись територією України та не мав можливості своєчасно звернутися до суду.
Суд звертає увагу, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21, від 28.02.2023 у справа №400/6312/21 та від 20.04.2023 у справі №560/12377/21 вказав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов'язки позивача.
Суд враховує обставини щодо введення в Україні воєнного стану та проходження ним військової служби, однак неможливість подання позовної заяви у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які позивачем надані не були. Лише констатація факту, що позивач є учасником бойових дій та є військовослужбовцем не дозволяє суду дійти обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.
Суд не заперечує, що вказані обставини могли ускладнити дотримання строку на звернення до суду, проте вони не підтверджені достатніми та належними доказами.
Отже, строк звернення позивача до суду сплив 20.07.2023, водночас доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
За приписами статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва