про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/7098/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1) визнати протиправною діяльність позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій, пов'язаних з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби;
2) визнати протиправним та скасувати протокол № 103 від 12.05.2024 позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров'я до військової служби;
3) визнати протиправною та скасувати довідку позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами проходження медичного огляду ОСОБА_1 ;
4) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видання наказу про призов на військову службу під час мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, та видачі мобілізаційного розпорядження ОСОБА_1 від 12.05.2024;
5) скасувати мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.05.2024, відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 під час дії мобілізації, як придатного до військової служби;
6) скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з основної діяльності) про призов на військову службу під час мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 ;
7) скасувати наказ командира військової часини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) про призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в частині, що стосується призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
8) зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Згідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
При цьому суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач оскаржує, зокрема, протокол № 103 від 12.05.2024 в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров'я до військової служби, довідку позаштатної постійно діючої ВЛК при Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.05.2024, відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 , наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , наказ військової часини НОМЕР_1 про призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Проте до позовної заяви позивачем не було додано належним чином завірені копії оскаржуваних протоколу, довідки, мобілізаційного розпорядження та наказів.
Водночас відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем подано клопотання про витребування ряду доказів від відповідачів, зокрема, копії оскаржуваних протоколу, довідки, мобілізаційного розпорядження та наказів.
Проте всупереч ст. 80 КАС України позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідачів із клопотаннями про надання вищезазначених документів та йому відмовлено в наданні таких документів.
При цьому суд вважає безпідставними твердження позивача, що ним неодноразово здійснювалися спроби щодо отримання документів, які оформлені були щодо нього відповідачами, проте такі не мали успіху, оскільки, позивачем не зазначено конкретні заходи, яких він вживав для отримання вказаних документів самостійно, а також до позовної заяви не додано жодного доказу вжиття таких заходів (заяви, звернення).
Водночас за приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 року у справі № 362/643/21 зробив висновок, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України у чинній редакції). За змістом пункту 15 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, військова служба теж була віднесена до служби публічної. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом від 5 лютого 2018 року; близький за змістом припис є і в поточній редакції цієї частини, чинній із 23 червня 2018 року).
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема, просить скасувати мобілізаційне розпорядження від 12.05.2024, відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 , наказ про призов на військову службу ОСОБА_1 , наказ про призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
При цьому з даною позовною вимогою позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» 14.11.2024 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.11.2024 року), тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що у позовній заяві взагалі відсутні будь-які обгрунтування щодо причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.
А відтак суд зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з вищенаведеними позовними вимогами.
При цьому належним чином обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку, а також шляхом подання до суду доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (належним чином завірених копій оскаржуваних мобілізаційного розпорядження, наказів, довідки та протоколу) або доказів звернення позивача до відповідачів із запитом про надання відповідних документів, доказів отримання такого звернення та доказів відмови у наданні таких документів або ненадання відповіді, а також зазначити заходи, яких позивач вживав для їх отримання, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при Другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович