07 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/9741/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - не з'явився,
відповідача: Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, представник - Майорчак В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправним та скасування наказу, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 21 жовтня 2024 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яким просить суд визнати протиправним та скасувати наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 09 жовтня 2023 року №580к «Про внесення змін до наказу №512к від 25.08.2023 року».
Позовна заява мотивована тим, що в наказі керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 25 серпня 2023 року №512-к “Про продовження відсторонення від посади» зазначено: “...продовжити відсторонення ОСОБА_2 від посади прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону з 23 серпня по 23 вересня 2023 року включно. Підстава: ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 25.08.2023 у справі № 463/7039/23».
09 жовтня 2023 року наказом керівника Спеціалізованої прокуратури регіону №580к внесено зміни до наказу № 512к від 25.08.2023 та п. 1.1 якого викладено у наступній редакції: «Підстава: ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 24.07.2023 у справі № 463/5248/23 та від 25.08.2023 у справі № 463/7039/23».
Позивач вважає, що наказ відповідача від 25.08.2023 року №512к після його виконання (23 вересня 2023 року включно) та фактичної втрати ним чинності не міг бути зміненим відповідачем оскаржуваним наказом №580к від 09.10.2023 року, з огляду на що наказ №580к від 09.10.2023 року також порушує та суперечить принципу правової визначеності у взаємовідносинах що виникли на його підставі.
Крім того, на оскаржуваному наказі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 09 жовтня 2023 року №580к проставлено реєстраційний номер в ІС «СЕД» №54559-23 від 10.10.2023 року. Таким чином наказ містить дві різні дати 09 жовтня та 10 жовтня 2023 року, зазначене ставить під сумів фактичну дати його складення, що суперечить принципу правової визначеності, що також суперечить вимогам Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури, а отже їй не відповідає.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023000000000746 від 04.05.2023 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.
23.06.2023 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.369 КК України.
24.07.2023 Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова підозрюваного відсторонено від посади прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування.
У відповідності до вказаної ухвали суду наказом керівника прокуратури регіону видано наказ № 420к про відсторонення ОСОБА_2 від посади терміном на 1 місяць з 24.07.2023 по 22.08.2023 включно.
21.08.2023 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, а 22.09.2023 строк продовжено до 6 місяців, тобто до 21.12.2023.
Заважаючи на вищевикладене, станом на 22, 23 та 24 серпня 2023 року, оскільки строки слідства у кримінальному провадженні продовжено, продовжувала діяти і ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 24.07.2023 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_2 від посади прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
25.08.2023 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова винесено наступну ухвалу про продовження строку відсторонення ОСОБА_2 від посади.
На реалізацію ухвали, Спеціалізованою прокуратурою регіону видано наказ №512к від 25.08.2023 "про продовження строку відсторонення останнього від посади з 23 серпня по 23 вересня 2023 року".
Таким чином, 25 серпня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова своєю ухвалою продовжив термін відсторонення ОСОБА_2 від посади, а не застосував даний захід забезпечення кримінального провадження по-новому.
З такою позицією також погодився Львівський апеляційний суд, який 12.09.2023 залишив в силі ухвалу Личаківського районного суду від 25.08.2023, яку оскаржував підозрюваний ОСОБА_1
09 жовтня 2023 року наказом керівника Спеціалізованої прокуратури регіону №580к внесено зміни до наказу № 512к від 25.08.2023 та п. 1.1 якого викладено у наступній редакції: «Підстава: ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 24.07.2023 у справі № 463/5248/23 та від 25.08.2023 у справі № 463/7039/23».
Наказом № 580к не змінено суть наказу № 512к, а лише уточнено підставу його прийняття.
За таких обставини оскаржуваний наказ жодних додаткових обов'язків для позивача, які могли б вплинути на його законні права та інтереси чи порушити їх, не визначено.
Представник відповідача вважає, що за таких обставин, оскаржуваний наказ Спеціалізованої прокуратури регіону виданий у спосіб та з підстав, передбачених законом - на виконання законних та чинних ухвал суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Явку представника не забезпечив.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив, щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вказане, заслухавши думку представника відповідача, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, не вбачає причин для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000746 відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.369 КК України та ОСОБА_2 за ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.
23 червня 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України:
- ч. 3 ст. 369 КК України (надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданих їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб).
- ч. 3 ст. 368 КК України (прохання надати службовою особою неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище).
24 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, підозрюваного ОСОБА_2 відсторонено від посади прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строком на два місяці в межах строку досудового розслідування.
Постановою заступника генерального прокуратора від 21.08.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 23.09.2023.
25 серпня 2023 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова продовжено відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 , від посади прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, терміном на 1 (один) місяць, починаючи з дня винесення ухвали судом, в межах строку досудового розслідування.
25 серпня 2023 року наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону №512к “Про продовження відсторонення від посади» позивачу продовжили термін відсторонення від посади з 23 серпня по 23 вересня 2023 року на підставі Ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 25.08.2023 року.
12 вересня 2023 року Ухвалою Львівського апеляційного суду ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 25.08.2023 року було залишено без змін та встановлено, що при розгляді клопотання про продовження відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади зазначені вимоги закону слідчим суддею були дотримані в повному обсязі.
09 жовтня 2023 року наказом керівника Спеціалізованої прокуратури регіону №580к внесено зміни до наказу № 512к від 25.08.2023 та п. 1.1 якого викладено у наступній редакції: «Підстава: ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 24.07.2023 у справі № 463/5248/23 та від 25.08.2023 у справі № 463/7039/23».
Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до приписів ст. 158 КПК України, прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що: 1) обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; 2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, який полягає у відстороненні від посади, є припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до абз.3 та 4 ч.5 ст.46 Закону України “Про прокуратуру» у разі прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади копія цього рішення надсилається керівнику органу прокуратури, в якому працює прокурор, стосовно якого прийнято таке рішення. У разі якщо відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення про наявність підстав для відсторонення від посади прокурора, який обіймає адміністративну посаду, копія цього рішення у семиденний строк надсилається Генеральному прокурору, керівнику обласної, окружної прокуратури відповідно до визначених цим Законом повноважень.
Керівник органу прокуратури, в якому працює прокурор, Генеральний прокурор зобов'язаний невідкладно розглянути рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади, за результатами якого може видати наказ про відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження. Копія наказу невідкладно вручається прокурору, якого відсторонено від посади.
Відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, під час винесення оскаржуваного наказу від 25 серпня 2023 року №512 к “Про продовження відсторонення від посади».
Як вбачається з матеріалів судового провадження ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про відсторонення ОСОБА_2 від посади прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону постановлена 24.07.2023 із зазначенням строку дії ухвали - два місяці.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 25.08.2023 року було залишено без змін та встановлено, що при розгляді клопотання про продовження відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади зазначені вимоги закону слідчим суддею були дотримані в повному обсязі.
09 жовтня 2023 року наказом керівника Спеціалізованої прокуратури регіону №580к внесено зміни до наказу №512к від 25.08.2023 року та п. 1.1 якого викладено у наступній редакції: «Підстава: ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 24.07.2023 у справі № 463/5248/23 та від 25.08.2023 у справі № 463/7039/23».
Суд зазначає, що оскаржуваний наказ керівника Спеціалізованої прокуратури регіону №580к не породжує жодних правових наслідків щодо позивача та несе виключно інформативний характер, щодо підстав винесення наказу №512к від 25.08.2023 року.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідносин.
Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, заява № 38722/02).
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що “… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи “правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що “правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, “розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Враховуючи що, оскаржуваний наказ керівника Спеціалізованої прокуратури регіону №580к, яким внесено зміни до наказу №512к від 25.08.2023 року, як Акт індивідуальної дії реалізовано, та не породжує жодних правових наслідків щодо позивача та несе виключно інформативний характер, відтак його оскарження не може бути належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Слід зазначити, що позивач окремо звернувся з метою відновлення свого порушеного права до Закарпатського окружного адміністративного суд до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, яким просить визнати протиправними та скасувати накази, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу (справа №260/2519/24), що і буде відповідати меті захисту прав позивача.
За приписами статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної, влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк