рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
Справа № 495/7571/24
Номер провадження 2/495/4061/2024
06 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судових засідань Червинської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з підстав, що подружні стосунки між ними припинені, причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя.
В обґрунтування позову зазначає, що з 23.01.2023 року перебуває в шлюбі з відповідачем.
Від шлюбу у сторін дітей не має.
Позивач вказує, що на теперішній час шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені, у сторін різні погляди на життя, різні цінності, у відносинах втрачено почуття любові.
Сторони проживають окремо та спільне господарство не ведуть.
Збереження сім'ї позивачка вважає неможливим, на примирення не згодна.
Процесуальні дії.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просить суд розгляд справи провести у відсутність позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, просить суд розгляд справи провести за його відсутності, вказує, що позов визнає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 січня 2023 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований шлюб у виконавчому комітеті Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №3.
Від шлюбу у сторін дітей не має.
Позивач вказує, що на теперішній час шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені, у сторін різні погляди на життя, різні цінності, у відносинах втрачено почуття любові.
Сторони проживають окремо та спільне господарство не ведуть.
Збереження сім'ї позивачка вважає неможливим, на примирення не згодна.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Такі положення національного законодавства України відповідають статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За твердженням позивача, спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаємопорозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини. Спільне господарство не ведеться. Подружжя не здатне спільно підтримувати нормальну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги та дружби. Поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам та інтересам дитини.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Згідно із частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України, документом який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 (із змінами та доповненнями), проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Висновки за результатами розгляду справи
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам, а також те, що відповідач позов визнав, суд вважає за можливе та доцільне розірвати шлюб між сторонами.
Керуючись ст.ст. 21, 24, ч.ч. 3, 4 ст. 56, ч. 2 ст. 104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.ст. 112, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 90, 258, 259, 263, 265, 268, 293 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований виконавчим комітом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №3.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О.Боярський