Справа № 991/12208/24
Провадження 1-кс/991/12283/24
04.11.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000303,
за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.24.10.2024 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , в частині скасування обов'язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з міста Києва; носити електронний засіб контролю.
2.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цього клопотання у день його надходження було визначено слідчу суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання, слідча суддя відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
3.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
4.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
5.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
6.Водночас, найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).
7.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
8.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 201 КПК України).
9.Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
10.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
11.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
12.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
13.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
14.Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
15.Отже, за змістом відповідної норми, на стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну чи зменшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
16.До того ж, до повноважень слідчого судді не належить перегляд рішень про застосування запобіжного заходу.
17.Отже, в рамках розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, на підставі наданих сторонами відомостей, слідча суддя встановлює наявність нових обставин, що виникають з часом і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. А реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу не може обумовлюватись тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом.
18.За таких обставин, під час розгляду цього клопотання з урахуванням наведених положень КПК України, доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити обставини: які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу і впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та, з огляду на такі обставини, чи належить змінити запобіжний захід в частині скасування покладених на підозрюваного обов'язків.
Обставини, що були встановлені під час застосування запобіжного заходу та подальшого його перегляду
19.У клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник покликався на те, що 08.07.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням ряду обов'язків, яка у подальшому залишена без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 27.08.2024. Однак не долучив до матеріалів клопотання копії таких рішень.
20.Разом з цим, слідчою суддею, як такою, що здійснює у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні, 04.09.2024 у справі № 991/8228/24 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000303.
21.Так, зі змісту названої ухвали слідчою суддею встановлено, що 08.07.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС у справі № 991/5766/24 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 000 000 грн, з огляду на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 08.09.2024.
22.Також встановлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС суду від 28.08.2024 у справі № 991/7920/24 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000303 продовжено до шести місяців, тобто до 04.01.2025.
23.Водночас, ухвалою слідчої судді від 04.09.2024 продовжено на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_3 обов'язків: (1) прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з міста Києва; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
24.Вирішуючи питання про продовження таких обов'язків, слідча суддя дійшла висновку, що на момент розгляду відповідного клопотання продовжували існувати ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
25.Водночас, слідча суддя дійшла до переконання що запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі, сам по собі не може запобігти встановленим ризикам. Адже, приймаючи рішення про розмір застави, слідчий суддя, окрім іншого, дійшов висновку про існування встановлених ризиків і, що запобігти таким можливо у сукупності із покладенням на нього обов'язків.
Щодо наявності обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу
26.Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши сторони у судовому засіданні, слідча суддя встановила, що клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному, серед іншого, мотивоване обставинами, які досліджувались слідчою суддею під час прийняття попередньої ухвали про продовження строку дії обов'язків.
27.Так, сторона захисту повторно покликалась на такі обставини:
-запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі у сукупності із покладеними обов'язками (за винятком обов'язків не відлучатись із м. Києва та носити електронний засіб контролю) може запобігти встановленим ризикам;
-істотне зменшення встановлених ризиків, з огляду на зразкову процесуальну поведінку підозрюваного та старанне дотримання умов запобіжного заходу та покладених обов'язків, що підтверджується таким: (1) ОСОБА_3 у повному обсязі вніс визначену ухвалою слідчого судді заставу в розмірі 60 000 000 млн грн; (2) уже на наступний день після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу, 09.07.2024, ОСОБА_3 здав на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 8/; (3) після постановлення ухвали від 08.07.2024 ОСОБА_3 разом із «цивільною» дружиною орендували нове житло та завчасно повідомили суд, детектива й прокурора про свій переїзд, зокрема нову адресу місця проживання /а.с. 19, 20/; (4) ОСОБА_3 невідкладно направив заяву про отримання електронного засобу контролю та на першу ж вимогу прибув 25.07.2024 року для його встановлення та підключення /а.с. 16, 17, 21, 22, 53-56/, який носить до цього часу; (5) з моменту вручення підозри 04.07.2024 ОСОБА_3 своєчасно та невідкладно прибував на усі виклики сторони обвинувачення, а також на судові засідання у кримінальному провадженні, включаючи засідання щодо застосування запобіжного заходу, арешту майна, зміни запобіжного заходу; (6) за весь час з моменту постановлення ухвали ОСОБА_3 не відлучався з м. Києва без дозволу слідчого та прокурора, а також з його боку не було зафіксовано жодних спроб втрутитись в роботу електронного засобу контролю
-проживання малолітнього сина підозрюваного /а.с. 6/ у м. Львів, що зумовлює необхідність пересування підозрюваного за межі м. Києва.
28.Оскільки такі обставини не є такими, що виникли після прийняття попереднього рішення про продовження строку дії покладених обов'язків, такі доводи не підлягають оцінці під час цього розгляду. Адже уже враховані під час вирішення слідчою суддею клопотання про продовження строку дії покладених обов'язків.
29.Поряд з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що із плином часу зменшилась інтенсивність встановлених ризиків, адже період з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу і до моменту розгляду цього клопотання є не значним для того, щоб стверджувати про зменшення інтенсивності ризиків. Водночас, покликання сторони захисту на рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Москаленко проти України», «Хайрендінов проти України» є нерелевантним до обставин цього клопотання, адже до підозрюваного не застосовується тримання під вартою.
30.Водночас, слідча суддя звертає увагу на наступні обставини, що виникли після прийняття попередніх рішень щодо запобіжного заходу.
31.Так, обґрунтовуючи необхідність скасування обов'язку носити електронний засіб контролю сторона захисту зазначає, що наданий електронний засіб контролю (браслет) (далі - ЕЗК) працює з постійними перебоями. В разі оголошення повітряної тривоги на території м. Києва та після відбою щоразу починає вібрувати.
32.На адвокатський запит сторони захисту щодо таких перебоїв в роботі ЕЗК Головним управлінням Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у м. Києві) надано відповідь про те, що вібрація ЕЗК під час повітряної тривоги, оголошеної у м. Києві, ймовірно була викликана дією засобів РЕБ на прилади, які використовують систему GPS контролю, що встановлена також і в зазначеному ЕЗК /а.с. 13 (з)-18/.
33.Водночас, сторона захисту стверджує, що такі особливості в роботі ЕЗК значно впливають на нормальний уклад життя та спричиняють значні незручності для підозрюваного, його співмешканки та малолітньої дитини. Адже, з огляду на кількість оголошених повітряних тривог у м. Києві /а.с. 8(з)-13/ та розташування неподалік місця проживання підозрюваного важливих адміністративних будівель, такі ситуації виникають досить часто та здебільшого вночі.
34.Також, за покликанням сторони захисту, значний дискомфорт викликають телефонні дзвінки працівників поліції, які у зв'язку з перебоями у роботі ЕЗК просять вийти з будинку і пройтися, щоб ЕЗК зміг зловити сигнал GPS та вказати точне місцезнаходження підозрюваного. Водночас, такі дзвінки надходять здебільшого у нічний або ранній час доби. Зокрема, 08.09.2024, тобто вже після винесення ухвали про продовження строків від 04.09.2024 року, в проміжку часу з 05:03 год. по 06:49 год. з номера ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 отримав 9 дзвінків (о 05:03 год., 05:04 год., 05:05 год., 05:09 год., 05:12 год., 06:02 год., 06:10 год., 06:19 год. та 06:49 год.), перших чотири з яких пропустив, оскільки спав /а.с. 6(з), 7/. Водночас, після того, як ОСОБА_3 о 05:12 год. перетелефонував, працівники поліції повідомили його про те, що надійшов сигнал з ЕЗК та попросили вийти на вулицю та пройтись. У зв'язку з цим ОСОБА_3 загалом близького однієї години гуляв довкола будинку.
35.Поряд з цим, сторона захисту зазначила, що ЕЗК часто розряджається, у зв'язку з чим щоразу телефонують працівники ГУ НП в місті Києві /а.с. 18/. Інколи це трапляється вночі, коли ОСОБА_3 та члени його сім'ї сплять, і це у свою чергу також створює додаткові незручності.
36.Окрім того, в обґрунтування клопотання захисник зазначив, що 23.10.2024 після 23:00 год. до ОСОБА_3 зателефонували працівники поліції та повідомили про те, що вони отримали сигнал про пошкодження браслету ЕЗК, на що ОСОБА_3 , повідомив, що він перебуває у себе вдома, ЕЗК на нозі і він не вчиняв жодних дій з метою його зняття чи ушкодження. Незважаючи на це, до підозрюваного направлено черговий наряд працівників поліції, які оглянули ЕЗК, переконались у відсутності ушкоджень та здійснили відеофіксацію. Така процедура закінчились в ніч на 24.10.2024. Наведене підтверджується відповіддю ГУ НП у м. Києві на адвокатський запит захисника /а.с. 45-49/.
37.Отже, таке втручання в особисте життя ОСОБА_3 та його сім'ї, на переконання сторони захисту, є непропорційним та на фоні зразкової процесуальної поведінки надто обтяжливим.
38.Так, слідчою суддею встановлено, що у відповідь на адвокатський запит захисника ОСОБА_5 . ГУ НП у м. Києві повідомило, що за час застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 електронного засобу контролю з 25.07.2024 по 22.10.2024 на пульт моніторингу системи електронного контролю, сигнали тривоги про порушення покладених на підозрюваного обов'язків, пошкодження чи несанкціоноване знімання ЕЗК, відмову або збій у його роботі не надходили. Разом з цим, у зазначений період неодноразово находили сигнали інформативного характеру, пов'язані із низьким зарядом акумуляторної батареї пристрою спостереження /а.с. 18/. Не виявлено було видимих пошкоджень ЕЗК по прибуттю працівників поліції за місцем проживання ОСОБА_3 після надходження 23.10.2024 о 23.08 на пульт моніторингу системи електронного контролю сигналу тривоги «Пошкодження ремінця браслета трекера» /а.с. 45/.
39.Водночас, 24.10.2024 під час огляду працівниками поліції ЕЗК застосованого до ОСОБА_3 , виявлено механічне пошкодження внутрішнього оптико-волоконного стрижня ремінця пристрою спостереження, у зв'язку з чим було проведено його заміну. Після чого ЕЗК відновив роботу в штатному режимі /а.с. 45-46/.
40.Отже, з огляду на зазначене, електронний засіб контролю, застосований до підозрюваного ОСОБА_3 , працює у штатному режимі, водночас, у разі виявлення несправностей, працівниками поліції вживаються оперативні заходи щодо їх усунення.
41.Водночас, однією з причин чисельних дзвінків на телефон підозрюваного від поліції є надходження сигналів про низький заряд пристрою. Однак, контроль та своєчасний заряд ЕЗК є обов'язком самого підозрюваного. Між тим, на об'єктивну неможливість своєчасного під'єднання ЕЗК до елементів живлення з метою його заряду, з метою уникнення небажаних дзвінків від працівників поліції, підозрюваний не покликався. А тому слідча суддя відхиляє покликання сторони захисту в цій частині.
42.Поряд з цим, слідча суддя критично ставиться до покликань сторони захисту на те, що значні незручності для підозрюваного та членів його родини спричиняють часті вібрації ЕЗК, викликані роботою РЕБ під час сповіщення про початок та відбій повітряної тривоги у м. Києві.
43.Так, в першу чергу слідча суддя зазначає, що починаючи із початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, у разі виникнення загрози обстрілу, спрацьовує сигнал «Повітряна тривога», система оповіщення про який розміщена по всій території м. Києва, з метою оповіщення якнайбільшої кількості населення про небезпеку та необхідність перебування у безпечних місцях (укриттях). У зв'язку з цим, будь-який житель м. Києві, у тому числі підозрюваний та члени його родини, відчуває на собі незручності, зокрема, порушення сну, на що покликався підозрюваний.
44.Отже, додатковий сигнал вібрації ЕЗК під час оповіщення про «Повітряну тривогу», на переконання слідчої судді, не є таким, що сам по собі спричиняє відповідні незручності. Ба більше, він слугує додатковим сповіщенням про небезпеку. До того ж, як повідомив сам підозрюваний, такий сигнал надходить на кілька секунд швидше за офіційне оповіщення «Повітряна тривога», що дає йому додатковий час для вжиття заходів для переміщення в безпечне місце.
45.Інших відомостей, пов'язаних із носінням ЕЗК, які б порушували нормальний уклад життя підозрюваного, спричиняли значні незручності у його носінні або ж могли становити загрозу для життя та здоров'я підозрюваного, стороною захисту не наведено.
46.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене, зокрема, потребою запобігти реалізації встановлених ризиків. Натомість, належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у тому числі відсутність їх порушень експлуатації ЕЗК, не обумовлює скасування таких обов'язків, а навпаки, свідчить про їх дієвість для кримінального провадження, що і є метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
47.З огляду на зазначене, а також враховуючи відсутність даних про те, що електронний засіб контролю, застосований до ОСОБА_3 , має технічні несправності, які виключають можливість його експлуатації, слідча суддя доходить висновку про відсутність на даний час підстав для скасування обов'язку носіння електронного засобу контролю.
48.Також, слідча суддя визнає необґрунтованими доводи сторони захисту на необхідність скасування обов'язку не відлучатись за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Адже, як зазначив у судовому засіданні прокурор та не заперечувала сторона захисту, право підозрюваного на виїзд до м. Львова з метою відвідування неповнолітнього сина було реалізовано шляхом отримання відповідного дозволу. Водночас, сторона захисту не покликалась на те, що прокурором/детективом чинились будь-які перешкоди чи зволікання у його наданні.
49.Наведене, водночас вказує на те, що такий обв'язок є актуальним та свідчить про його дієвість, адже за допомогою нього забезпечується виконання завдань та мети застосованого запобіжного заходу.
50.З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для скасування зазначеного обов'язку.
51.Водночас, з урахуванням позиції ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, слідча суддя не вважає за необхідне давати відповідь на решту аргументів сторони захисту, оскільки вони спростовуються наведеним твердженням.
52.З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 200, 201, 372 КПК України, слідча суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1