Справа № 991/12530/24
Провадження № 1-кс/991/12605/24
19 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
05.11.2024 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його депутатським зверненням (заявою) від 23.10.2024.
І. Зміст скарги
23.10.2024 скаржником ОСОБА_3 на електронні пошти Національного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надіслано його депутатське звернення щодо перевірки обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень (незаконного збагачення, декларування недостовірної інформації) головою та посадовими особами Міжгірської селищної ради.
У подальшому, 04.11.2024 скаржником отримано відповідь на його звернення із порушенням положень законодавства щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР (ст. 214 КПК України).
З огляду на неможливість отримання відповіді від керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного бюро на його депутатське звернення, скаржник просив слідчого суддю поновити процесуальний строк на подачу скарги відповідно до вимог ст. 117 КПК України.
На його переконання, у відповідності до вимог ст. 214, 303 КПК України, заява (депутатське звернення) скаржника повинно було бути розглянуте та задоволене, за наявності законних підстав для цього. Скаржник вважає, не допускається проведення будь-якої попередньої перевірки чи розслідування до моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 просив поновити процесуальний строк на подачу скарги, задовольнити її, визнати протиправною бездіяльність керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , Національного бюро ОСОБА_4 , зобов'язати уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного бюро внести відомості до ЄРДР та видати скаржнику пам'ятку процесуальні права та обов'язки.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, просив подану ним скаргу розглянути за його відсутності та задовольнити у повному обсязі (прохальна частина скарги).
Уповноважені особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного бюро будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки завчасно не повідомили.
07.11.2024 від представника Національного бюро ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності від 24.06.2024 № 61, до Вищого антикорупційного суду надійшли пояснення (Вх. № 47235/24), в яких зазначено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 (зареєстрована 30.10.2024 за № Ф - 14809) не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про що скаржника було поінформовано листом Національного бюро від 04.11.2024 (вих. № 112-046/6/32927). Заявником не наведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування, якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро. Відтак, відсутній факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро, а тому права та інтереси заявника не є порушеними. У долученому до заперечень листі т.в.о. керівника управління Національного бюро ОСОБА_8 від 04.11.2024 вказано, що у заяві ОСОБА_3 не викладено обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро з урахуванням вимог ч. 5 ст. 216 КПК України. З огляду на вищевикладене, направлено вказану заяву для організації її розгляду в межах компетенції до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Національного агентства з питань запобігання корупції. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 та розглянути скаргу за відсутності представника Національного бюро.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представників органів, бездіяльність уповноважених осіб яких оскаржується (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного бюро), оскільки це не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Щодо поновлення процесуального строку на подання скарги слідчий суддя зазначає, що скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що 23.10.2024 скаржником ОСОБА_3 на електронні пошти Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного бюро направлено його депутатське звернення (заява про вчинення кримінальних правопорушень) від 23.10.2024.
Відомості про подачу депутатського звернення (заяви) від 23.10.2024 та про її отримання Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - відсутні. Із долученого листа т.в.о. керівника управління Національного бюро ОСОБА_8 від 04.11.2024 можливо встановити, що заява ОСОБА_3 зареєстрована в Національному бюро 30.10.2024 (за вх. № Ф-14809). Отже, заява скаржника від 23.10.2024 надійшла до Національного бюро засобами електронного зв'язку лише 30.10.2024.
Враховуючи, що уповноважені особи мали внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення відповідно до депутатського звернення (заяви), яка була ними отримана 30.10.2024, у невідкладний строк, але не пізніше 24 годин після отримання, тобто до 31.10.2024 включно, то бездіяльність детектива, прокурора з питання невнесення відомостей до ЄРДР, має обраховуватись з 01.11.2024. Таким чином, строк звернення зі скаргою до слідчого судді спливав о 24 год 11.11.2024 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадав на вихідний день 10.11.2024).
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 05.11.2024 (скарга надіслана до суду 04.11.2024 о 17:49), тобто до закінчення визначеного КПК України строку.
У скарзі від 04.11.2024 міститься прохання про поновлення строку оскарження, який пропущено з поважних причин (зокрема, очікування відповіді від уповноважених осіб). З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що строк звернення зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб не було пропущено.
Дослідивши зміст скарги ОСОБА_3 та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, наступає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим, прокурором.
Слідчим суддею встановлено, що 30.10.2024 скаржником ОСОБА_3 на електронні адреси Національного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надіслано депутатське звернення (заяву) від 23.10.2024, в якій викладено обставини ймовірних протиправних дій головою Міжгірської селищної ради Закарпатської області ОСОБА_9 , депутатом Міжгірської селищної ради ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , депутатом Пилипецької сільської ради ОСОБА_12 та керівниками ТОВ «ЕКО-ПАРК КЕЛЕЧИН» ОСОБА_13 , МПП «ТРЕМБІТА» ОСОБА_14 , механізм ймовірного вчинення кримінальних правопорушень.
Із пояснень представника Національного бюро ОСОБА_6 можливо встановити, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_7 (зареєстрована 30.10.2024 за № Ф - 14809) Національним бюро не знайдено достатніх та конкретних фактів, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, що належать до підслідності Національного бюро та підстав внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Кримінальне процесуальне законодавство України не покладає на заявника обов'язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину.
Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), який наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
У депутатському зверненні (заяві) ОСОБА_3 від 23.10.2024 зазначено обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, які підлягають перевірці. Зокрема, заявник зазначив:
- осіб, які ймовірно вчинили кримінальні правопорушення: голова Міжгірської селищної ради Закарпатської області ОСОБА_9 , депутати Міжгірської селищної ради ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , депутат Пилипецької сільської ради ОСОБА_12 та керівники ТОВ «ЕКО-ПАРК КЕЛЕЧИН» ОСОБА_13 , МПП «ТРЕМБІТА» ОСОБА_14 ;
- період вчинення ймовірного кримінального правопорушення - 2021 - 2024 року (момент подачі декларацій особами уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та набуття доходів, майна);
- дії, які можуть мати ознаки кримінального правопорушення - умисне внесення суб'єктами декларування головою Міжгірської селищної ради Закарпатської області ОСОБА_9 , депутатом Міжгірської селищної ради ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та депутатом Пилипецької сільської ради ОСОБА_12 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також незаконне збагачення ОСОБА_9 (за допомогою його родинних та робочих зв'язків з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 шляхом ведення ними підприємницької діяльності) та незаконне відчуження ним земельних ділянок;
- місце вчинення таких дій - територія України ( АДРЕСА_1 ).
Враховуючи викладене, депутатське звернення (заява) від 23.10.2024 містить вагомі обставини, що об'єктивно можуть свідчити про вчинення суспільно протиправних діянь, які потребують детальної перевірки, яка можлива після внесення таких відомостей до ЄРДР.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що відомості, які зазначені заявником у депутатському зверненні (заяві), є цілком конкретними та достатніми для внесення їх уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування згідно положень, визначених КПК України, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити скаргу, подану ОСОБА_3 .
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 535 КПК України, уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мають повідомити Вищий антикорупційний суд про виконання ухваленого судового рішення.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язання уповноважених осіб надати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки, то необхідно зазначити, що такий обов'язок виникає лише після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і на момент розгляду скарги такої бездіяльності слідчим суддею не встановлено.
Керуючись статтями 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 , керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень за депутатським зверненням (заявою) ОСОБА_3 від 23.10.2024 (зареєстрована в Національному бюро 30.10.2024 за № Ф - 14809).
На підставі ч. 4 ст. 535 КПК України уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мають повідомити Вищий антикорупційний суд про виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_16