Провадження № 22-з/821/195/24 Справа № 705/4735/23
Шполянський районний суд Черкаської області
20 листопада 2024 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі суддіНовікова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського апеляційного суду Фетісової Т.Л. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням,-
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Черкаського апеляційного суду від 28.10.2024 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, визначено колегію суддів: Сіренка Ю.В. (суддя-доповідач), Гончар Н.І., Фетісову Т.Л. (справа № 705/4735/23).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
18.11.2024 на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Фетісової Т.Л. від участі в розгляді цивільної справи № 705/4735/23.
Заява мотивована тим, що в інших справах за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , суддя Фетісова Т.Л. заявляла самовідвід на підставі наявності кримінального провадження, в якому суддя визнана потерпілою. Натомість, у справі № 705/4735/23 суддя Фетісова Т.Л. не заявляє самовідвід, що «свідчить про її особисту зацікавленість у зловживаннях з метою помсти за конфлікт між її родиною та родиною ОСОБА_1, який нею ж створений з метою залякування сторони по справі ОСОБА_2 . Викладене свідчить про очевидну маніпуляцію суддею Т.Фетісовою щодо підстав та обставин її участі у розгляді справ за участі ОСОБА_2 , неповідомлення про втручання в її діяльність Ю.Сіренка , який заставляє суддів Черкаського апеляційного суду переслідувати родину ОСОБА_1 з особистих мотивів».
Крім того, у заяві про відвід ОСОБА_1 зазначено, що ухвалою від 01.12.2022 Печерського районного суду м. Києва зобов'язано компетентних посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 08.11.2022 про вчинення кримінального правопорушення та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заява стосувалася вчинення кримінального правопорушення суддею Т.Фетісовою.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Фетісової Т.Л. визнано необґрунтованою.
Передано матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, до відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Черкаського апеляційного суду для визначення єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді щодо розгляду заяви про відвід судді Фетісової Т.Л.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2024 року питання про відвід судді Фетісової Т.Л. передано головуючому судді (судді - доповідачу) Новікову О.М.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фетісової Т.Л., апеляційний суд приходить до наступного.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до частини 2 статті 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина 3 статті 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді мотивована тим, що суддя Фетісова Т.Л. не заявила самовідвід у справі №705/4735/23, що на переконання ОСОБА_1 свідчить про особисту зацікавленість судді Фетісової Т.Л. у зловживаннях з метою помсти за конфлікт між її родиною та родиною ОСОБА_1.
Крім того, у заяві про відвід ОСОБА_1 зазначено, що ухвалою від 01.12.2022 Печерського районного суду м. Києва зобов'язано компетентних посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 08.11.2022 про вчинення кримінального правопорушення та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заява стосувалася вчинення кримінального правопорушення суддею Т.Фетісовою.
Суд відхиляє зазначені посилання заявника, як на обставини, які б свідчили про будь-яку пряму чи побічну зацікавленість судді Черкаського апеляційного суду Фетісової Т.Л., що викликало б сумніви у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляді даної справи.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним все ж є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За нормами статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, проте будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею Фетісовою Т.Л. дій, які б свідчили про прояви зацікавленості, упередженості чи небезсторонності, заявником не зазначено. Також, в матеріалах справи на даний час відсутня заява судді Фетісової Т.Л. про самовідвід.
Крім того, ОСОБА_1 здійснює посилання на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01.12.2022. Однак, копії вказаної ухвали не було долучено до заяви про відвід. Відтак, неможливо встановити, за якою саме заявою ОСОБА_1 слідчий суддя зобов'язав компетентних посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та відносно кого вказана заява була подана.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.12.2022, з якого вбачалися б обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення певною особою.
Отже, зміст та доводи заяви про відвід судді від участі у розгляді справи не свідчать про наявність законних підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу судді, не відповідають меті цивільного судочинства, оскільки в їх основу покладені припущення, суб'єктивна думка щодо упередженості та заінтересованості судді.
Втім, жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість, зацікавленість судді заява не містить.
За таких обставин у задоволенні заяви про відвід судді Фетісової Т.Л. слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Фетісової Т.Л. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.М. Новіков