Справа № 755/18876/24
Провадження №: 3/755/6716/24
"20" листопада 2024 р. м. Київ Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
19.10.2024 року о 14:45 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2104», н/з НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Райдужна, 58, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував за її змінами при виникненні небезпеки для руху на яку водій об'єктивно спроможній виявити не вжив заходів для безпечного об'їзду перешкоди та скоїв зіткнення з автомобілем «SsangYong Korando», н/з НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій порушив п. 2.3.б, п. 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав та пояснив, що він 19.10.2024 року рухався своїм автомобілем «ВАЗ 2104» у м. Києві по вул. Райдужна у другій полосі, водій автомобіля «SsangYong Korando» під час перестроювання у його полосу не надала йому перевагу у зв'язку з чим відбулося зіткнення. Вважає винним у ДТП водія автомобіля «SsangYong Korando». Інший учасник ДТП - ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 19.10.2024 року вона керувала своїм автомобілем «SsangYong Korando» у м. Києві, виїхала з прибудинкової території на вул. Райдужна та почала повільно перелаштовуватися у другу полосу для повороту ліворуч і в цей момент відбулося зіткнення. Зазначила, що перед перелаштуванням вона перевірила безпечність маневру. Вважає винним у ДТП водія автомобіля «ВАЗ 2104». Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.3.Б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;.
Згідно з п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
У судовому засіданні було досліджено: протоколи від 19.10.2024 року серії ЕПР1 № 154292, серії ЕПР1 № 15278; схему місця ДТП від 19.10.2024 року; пояснення учасників ДТП, поясненнями свідків, відповідно до яких водій автомобіля «SsangYong Korando» виїжджаючи за прилеглої території, рухаючись у першій смузі, при перевлаштуванні в другу смугу не надав перевагу автомобілю «ВАЗ 2104».
Крім того, зі схеми місця ДТП, вбачається, що характер пошкоджень і розташування транспортних засобів говорить, про те, що водій автомобіля «SsangYong Korando» - ОСОБА_2 не виконала вимоги ПДР України.
Порушення правил дорожнього руху у діях водія автомобіля «ВАЗ 2104» - ОСОБА_1 суд не вбачає.
Враховуючи вище зазначені обставини в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у матеріалах адміністративного провадження не достатньо доказів на підтвердження порушень ПДР України водієм ОСОБА_1 та його вини у вчиненні ДТП.
За змістом ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь,
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суддя вважає відсутньою винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 124, 245, 251, 252, 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя І.М. Омельян