Справа №:755/267/23
Провадження №: 2/755/1004/23
"19" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
за участю сторін
представника позивача Шемет О.В.
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи та клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу,
В провадженні Дніпровського районного суду перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, згідно якого просить суд поставити перед експертом наступні питання: - який розмір заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, штрафними санкціями та іншими нарахуваннями по кредитному договору № 28808С65 від 23.04.2008 року був станом на 10.08.2021 року із врахуванням норми про звільнення споживача від відповідальності за прострочення кредиту із 01.03.2020 року згідно пункту 6 Розділу IV прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»
В судовому засіданні представник позивача заперечує проти призначення експертизи посилаючись на те, що судом була призначена експертиза, яка не оплачена відповідачем, внаслідок чого справа повернулась з експертної установи без виконання. Заявляючи вдруге клопотання про призначення експертизи відповідач зловживає процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи. Також представник позивача заявив клопотання про застосування до відповідача та його представника заходів процесуального примусу.
Представник відповідача заперечує проти задоволення клопотання про застосування заходів процесуального примусу, оскільки відповідачем не отримувався рахунок на оплату експертизи, а тому дії щодо несплати за експертизу не можна вважати зловживанням процесуальними правами.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2023 року було призначено у даній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження зупинено до отримання висновку. Ухвалою попередню оплату за проведення покладено на ОСОБА_3
11.09.2024 року до суду надійшли матеріали справ, які були повернуті експертною установою без виконання у зв'язку з тим, що оплата за проведення експертизи відповідачем не була здійснена.
В судовому засіданні з'ясовано, що експертиза не була оплачена відповідачем, оскільки він не отримав рахунку на оплату експертизи.
В матеріалах справи міститься супровідний лист експертної установи датований 01.05.2024 року, яким відповідачу було направлено рахунок на оплату експертизи.
Доказів направлення або вручення відповідного листа матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України, у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, на учасників судового процесу та їх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ст. 143 ЦПК України).
Види заходів процесуального примусу визначені ч. 1 ст. 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
З викладеного вбачається, що оскільки відповідачем не отримано рахунок на оплату експертизи, а зворотного матеріали справи не містять, підстав вважати дії відповідача зловживанням процесуальними правами не має, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача та його представника заходів процесуального примусу. Отже клопотання представника позивача не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, не6обхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Як роз'яснено у п. п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Виходячи із предмету спору, позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої відповідачем не визнається. Відповідач не може самостійно перевірити правильність нарахування заборгованості по кредитному договору, а для здійснення таких розрахунків необхідні спеціальні знання, які є відмінними від знань сфері права. З матеріалів справи вбачається, що жодною із сторін не надані відповідні висновки експертів щодо нарахування заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, штрафними санкціями та іншими нарахуваннями по кредитному договору № 28808С65 від 23.04.2008 року станом на 18.10.2022 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи підлягає задоволенню, оскільки встановлення нарахування заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, штрафними санкціями та іншими нарахуваннями по кредитному договору № 28808С65 від 23.04.2008 року станом на 18.10.2022 року, має суттєве значення для розгляду спору по суті, для з'ясування цих обставин потрібно спеціальні знання в економічній галузі.
Відповідно до частин 4, 5 статті 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
При призначені експертизи, суд вважає за необхідне поставити перед експертом питання, з урахуванням відзиву відповідача щодо позову та предмету доказування.
Відповідно до частини третьої статі 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяючи учасникам процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, суд вважає за можливе призначити судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Суд роз'яснює відповідачу та його представнику, що у відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На виконання вимог ст. 44 ЦПК України суд попереджає відповідача про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Зважаючи на те, що клопотання про проведення експертизи подано представником відповідача, витрати на проведення експертного дослідження за ухвалою суду покладаються на відповідача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст. 252, 253 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження по справі на час проведення експертизи, оскільки до отримання висновку експерта подальший розгляд справи неможливий.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу відмовити.
Клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи задовольнити.
Призначити у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На розгляд експертів поставити наступне питання:
- Який розмір заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, штрафними санкціями та іншими нарахуваннями по кредитному договору № 28808С65 від 23.04.2008 року станом на 18.10.2022 року (дата розрахунку) згідно положень кредитного договору № 28808С65 від 23.04.2008 року із врахуванням всіх додаткових угод до кредитного договору?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, згідно зі ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ).
В розпорядження експертам надати цивільну справу № 755/267/23.
Попередити відповідача про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Провадження у справі зупинити до проведення експертизи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 20.11.2024 року.
Суддя Н.О.Яровенко