Справа № 755/16352/24
№ 1-кс/755/3614/24
"14" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Янгібазар, Юкорічірчірського р-ну, Ташкентської обл., Республіки Узбекистан, громадянину Російської Федерації, з середньою освітою, офіційно не працюючому, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102040000007 від 31.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України,
Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та день, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , увійшов у злочинну змову із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.09.2024 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, вирішили вчинити викрадення та незаконне позбавлення волі громадянина Туреччини ОСОБА_10 . З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, 20.09.2024 року, близько 10 години 00 хвилин, приїхали на автомобілі темного кольору « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_3 , зупинились неподалік ЖК «Manhattan City» та почали очікувати раніше знайомого їм ОСОБА_10 , який перебував за місцем свого мешкання. Приблизно о 10 годині 10 хвилин, ОСОБА_11 вийшов з місця свого проживання у ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та направився в особистих справах, вийшовши з території ЖК «Manhattan City». Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, згідно раніше розподілених ролей, ОСОБА_5 почав спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_7 спільно з невстановленими в ході досудового розслідування особами, скориставшись перевагою у чисельності осіб та фізичній силі, забезпечуючи демонстрацію чисельної переваги та подолання волі до опору ОСОБА_10 , подолали волю останнього до опору та проти його волі примусили сісти до салону автомобіля «Фольцваген Транспортер», де відносно ОСОБА_10 застосували кайданки, наділи поліетиленовий пакет на голову, тим самим, позбавили останнього можливості вільно дихати та пересуватись. Після чого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та двома невстановленими особами, розпочали рух на автомобіля «Фольцваген Транспортер», пересуваючись районами міста Києва, заблокувавши зсередини двері автомобіля, тим самим, позбавили волі ОСОБА_10 . У подальшому, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 20.09.2024 року, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та двома невстановленими особами, з метою реалізації раніше розробленого спільного злочинного плану, направленого на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, використовуючи вищевказаний транспортний засіб «Фольцваген Транспортер», вивезли останнього до гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Перемога», що за адресою: АДРЕСА_4 , де згідно раніше розробленого спільного плану вже чекали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 умисно, протиправно продовжували утримувати потерпілого з метою вчинення вимагання.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні незаконного позбавлення волі та викрадення людини, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 увійшов у злочинну змову разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.09.2024 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, вирішили вчинити катування відносно ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_7 , маючи на меті корисливі мотиви, використовуючи транспортний засіб марки «Фольцваген Транспортер», вивезли ОСОБА_10 до гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Перемога», що за адресою: АДРЕСА_4 , де умисно, протиправно продовжували утримувати останнього, з метою вчинення катування та вимагання. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання грошових коштів від громадянина Туреччини ОСОБА_10 , перебуваючи спочатку, в салоні вищевказаного автомобіля, а в подальшому, перемістившись у приміщення вищевказаного гаражу, ОСОБА_5 увійшов у злочинну змову із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де вчинили напад на ОСОБА_10 , використовуючи при цьому, фізичну силу, завдавши останньому фізичного болю та морального страждання, з метою примушування вчинити дії, а саме передачу грошових коштів, що суперечить волі потерпілого, застосовуючи при цьому, спеціальні засоби у вигляді кайданок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні катування, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати інформацію, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
Зокрема, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та день, ОСОБА_5 увійшов у злочинну змову з ОСОБА_7 та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.09.2024 року, вирішили вчинити розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, за наступних обставин. Так, з метою реалізації зазначеного вище злочинного плану, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та двома невстановленими особами, 20.09.2024 року, близько 10 години 00 хвилин, приїхали на автомобілі темного кольору « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_3 , неподалік ЖК «Manhattan City», почали очікувати раніше знайомого ОСОБА_10 , який перебував за місцем свого мешкання у вказаному житловому комплексі. Приблизно о 10 годині 10 хвилин, ОСОБА_11 вийшов з місця свого проживання та направився в особистих справах, вийшовши за межі території ЖК «Manhattan City». Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, згідно розподілених ролей, ОСОБА_5 почав спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_7 спільно з невстановленими особами, скориставшись перевагою у чисельності осіб та фізичній силі, забезпечуючи демонстрацію чисельної переваги та подолання волі до опору ОСОБА_10 , подолали волю останнього до опору, проти волі примусили його сісти до салону автомобіля «Фольцваген Транспортер», де відносно ОСОБА_10 застосували кайданки, наділи поліетиленовий пакет на голову, тим самим, позбавили останнього можливості вільно дихати та пересуватись. Після чого, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 та двома невстановленими особами, розпочали рух автомобілем районами міста Києва, заблокувавши двері автомобіля, тим самим, позбавили волі ОСОБА_10 . У подальшому, знаходячись у салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_5 почав наносити удари руками по обличчю та тілу ОСОБА_10 та, забравши його особисті речі, серед яких був мобільний телефон «Айфон 15 Про макс», за допомогою функції «Faceid» розблокував мобільний телефон, який належить потерпілому, та за допомогою мобільного додатку перерахував грошові кошти в сумі 2300 доларів США, що становило 95 322 грн. 35 коп., згідно курсу НБУ, на момент вчинення злочину, на інший криптогаманець.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у розбої, спрямованому на заволодіння майном, вчиненому організованою групою, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_7 , вирішили вчинити вимагання, яке полягало у незаконній вимозі грошових коштів у потерпілого ОСОБА_10 . З метою реалізації зазначеного вище злочинного плану, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та двома невстановленими особами, 20.09.2024 року, близько 10 години 00 хвилин, приїхали на автомобілі темного кольору « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_3 , неподалік ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_6 », та почали очікувати раніше знайомого ОСОБА_10 , який перебував за місцем свого мешкання. Приблизно о 10 годині 10 хвилин, ОСОБА_11 вийшов з місця свого проживання та направився в особистих справах, вийшовши з території ЖК «Manhattan City». Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, згідно розподілених ролей, ОСОБА_5 почав спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_7 спільно з невстановленими особами, скориставшись перевагою у чисельності осіб та фізичній силі, забезпечуючи демонстрацію чисельної переваги та подолання волі до опору ОСОБА_10 , подолавши волю останнього до опору, проти його волі примусили його сісти до салону автомобіля «Фольцваген Транспортер», де відносно ОСОБА_10 застосували кайданки, наділи поліетиленовий пакет на голову, тим самим, позбавили останнього можливості вільно дихати та пересуватись. Далі, позбавивши волі ОСОБА_10 , ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та двома невстановленими особами, рухаючись у напрямку гаражу НОМЕР_4 гаражного кооперативу «Перемога», що за адресою: АДРЕСА_4 , яким користуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де дорогою до гаражного кооперативу, переслідуючи свій спільний злочинний умисел, наказали ОСОБА_12 надати їм грошові кошти у сумі 100 000 доларів США, що становило на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ, - 4 144 450 грн. У подальшому, ОСОБА_5 увійшов у злочинну змову разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою реалізації раніше розробленого спільного злочинного плану, направленого на вимагання грошових коштів у ОСОБА_10 , перебуваючи у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Перемога», що за адресою: АДРЕСА_4 , продовжили вимагати грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, що становило на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ, - 4 144 450 грн. У цей час, ОСОБА_5 продовжував наносити тілесні ушкодження у різні частини тіла ОСОБА_10 та словесно погрожував розправою за участю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при цьому, продовжуючи висловлювати спільну вимогу щодо передачі грошових коштів у сумі 100 000 доларів США останнім, що становило на момент вчинення злочину, згідно курсу НБУ, - 4 144 450 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи вибухові речовини, які почав зберігати при собі. У подальшому, 22.09.2024 року, в період часу з 00 години 10 хвилин до 01 години 14 хвилин, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 , у присутності двох понятих, неподалік ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: один промислово виготовлений корпус ручної осколкової оборонної гранати Ф-1, який до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів) не належить, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини і належить до категорії вибухових речовин, один промислово виготовлений запал типу УЗРГМ, який за певних обставин спроможній до вибуху і належить до категорії вибухових пристроїв. У передбаченому їх конструкційному поєднанні (зборі) є однією промислово виготовленою ручною осколковою оборонною гранатою Ф-1, яка належить до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів).
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконному носінні, зберіганні, придбанні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи вогнепальну зброю, яку почав зберігати при собі. У подальшому, 22.09.2024 року, в період часу з 01 години 46 хвилин до 01 години 55 хвилин, під час проведення невідкладного обшуку автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_5 , за кермом якого на момент проведення обшуку був ОСОБА_5 та який на той час перебував в його особистому користуванні, у присутності двох понятих, із салону вищевказаного автомобіля виявлено та вилучено: пістолет, який належить до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї та який виготовлений шляхом переробки саморобним способом газового пістолету «MAUSER» моделі «90» № НОМЕР_3 , калібру 9 мм Р.А.К., переробка полягає у видаленні захисного елементу з каналу ствола. Даний пістолет придатний для проведення пострілів способом роздільного спорядження. Крім цього, в ході обшуку виявлено та вилучено 8 патронів, серед яких 3 патрона є пістолетними патронами калібру 9 ММ Р.А., виготовлені саморобним способом шляхом переспорядження гільз пістолетних патронів калібру 9мм Р.А.К. капсулями, порохом та еластичними кулями, а інші 5 патронів є пістолетними патронами калібру 9 ММ Р.А., які виготовлені саморобним способом, шляхом переспорядження гільз холостих (шумових) пістолетних патронів калібру 9 мм Р.А.К. капсулями, порохом та еластичними кулями.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом співробітників СБУ від 21.09.2024 року про затримання осіб на місці вчинення злочину; протоколом прийняття заяви у ОСОБА_13 про вчинений відносно нього злочин; довідкою з ЛШМД №7600 від 22.09.2024 щодо наявності у ОСОБА_13 тілесних ушкоджень; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 та протоколом його додаткового допиту як потерпілого, в ході яких, потерпілий ОСОБА_14 прямо вказав на осіб, які вчинили відносно нього злочин; протоколами огляду місця події, в ході яких, зокрема, проведено огляд гаражного приміщення, де незаконно утримувався потерпілий; оглядом ділянки місцевості поруч із затриманими особами, в ході якого вилучені речі та предмети, зокрема, предмети, схожі на гранати, предмети та засоби незаконного позбавлення волі особи, мобільні телефони та інші засоби, що використовувалися фігурантами під час вчинення злочину; протоколами затримання осіб на місці вчинення злочину та протоколами їхнього особистого обшуку; протоколами ряду проведених обшуків з метою фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме, транспортних засобів фігурантів та місць їхнього проживання, в ході чого, виявлено та вилучені предмети, схожі на зброю та інші, що мають доказове значення у кримінальному провадженні; речовими доказами у кримінальному провадженні, такими як вилучений мобільний телефон, яким заволоділи у потерпілого фігуранти та протоколом його огляду; протоколами допиту свідків, зокрема, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , іншими матеріалами кримінального провадження та доказами в їх сукупності.
22 вересня 2024 року о 02 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 затримано (час фактичного затримання 21.09.2024 року о 21 годині 03 хвилини) в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
22 вересня 2024 року, відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.
23 вересня 2024 року ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави, а саме до 19.11.2024 року.
26 вересня 2024 року, відповідно до ст. ст. 276-279 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.
12 листопада 2024 року, відповідно до ст. ст. 276-279 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.
Двохмісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 22.11.2024 року, однак завершити досудове розслідування у встановлений законом строк не представляється за можливе, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без виконання яких не буде досягнуто одного з основних завдань кримінального провадження, визначеного у ст. 2 КПК України, щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Аналізуючи викладене вище, у вказаному кримінальному провадженні слід виконати наступні слідчі (розшукові), процесуальні дії: здійснити тимчасовий доступ до операторів мобільного зв'язку та отримати документи, які мають значення для розслідування та можуть бути використані як докази в суді, здійснити їх аналіз; провести розсекречення всіх матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання та доручення на їх проведення, а після прийняти рішення, повідомити Київській апеляційний суд про розсекречення ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; закінчити проведення оглядів вилучених в ході затримання та проведення обшуків предметів та речей, які мають значення для розслідування; провести слідчий експеримент за участю потерпілого, з метою відтворення способу вчинення злочинів стосовно нього; провести пред'являння особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого; отримати інформацію про власника електронного гаманця криптовалюти, на який були перераховані грошові кошти потерпілого; згідно ст. 279 КПК України, за результатами проведених експертиз та слідчих дій повідомити підозрюваних про зміну раніше повідомленої підозри; зібрати характеризуючі матеріали на підозрюваних осіб у повному обсязі; виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати доступ чотирьом підозрюваним, їх захисникам до матеріалів кримінального провадження, у порядку ст. 290 КПК України; виконати інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність під час проведення досудового розслідування; скласти та затвердити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, провести його вручення.
До цього часу, провести зазначені слідчі та процесуальні дії, у передбачений законом строк, не представилося можливим, у зв'язку із складністю та об'ємністю кримінального провадження, великим обсягом часу, необхідного для здійснення вищевказаних дій.
Невиконання вищевказаних дій призведе до неповноти досудового розслідування і до порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, прав підозрюваного, передбаченого п. 5 ст. 223 КПК України, вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно якої, під час досудового розслідування підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, керівником Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_17 11.11.2024 року винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення прийшла до висновку, що наявні докази вчинення ОСОБА_5 тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку, та у разі визнання винуватим, останньому загрожує покарання до 15 років позбавлення волі.
Оцінюючи особу підозрюваного та інкриміновані йому злочини, досудове слідство приходить до переконання щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності та уникнення засудження, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності (не судимий в силу ст. 89 КК України), ретельно приховував свою злочинну діяльність, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами. Крім того, як встановлено, ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації та зареєстрований на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим, може покинути територію України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, на даний час, органом досудового розслідування не вилучено всі інші викрадені речі у потерпілого в ході вчинення кримінальних правопорушень. Тому, перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити інші речові докази, які на цей час не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування та мають значення для кримінального провадження; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни ними показань або створення собі алібі у даному кримінальному провадженні, так як знайомий з ними, може чинити щодо останніх психологічний та фізичний вплив, для примушування останніх до зміни показань, наданих ними під час досудового розслідування. Враховуючи те, що в ході проведення обшуків та оглядів місця події, були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, а тому, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків, з метою зміни показань останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду; може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, враховуючи те, що схильний до протиправної поведінки, ніде офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових, у тому числі, тяжких та особливо тяжких злочинів.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігання зазначеним ризикам.
Не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному відкриває можливість переховування останнього від органів досудового розслідування і суду, та перешкоджанню досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити з наведених у ньому підстав, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, хоча судимість погашена, однак, це також може свідчити про те, що останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, не має стабільного джерела доходу. Також, кримінальні правопорушення були вчинені із застосуванням насильства, що вказує про неможливість застосування альтернативного запобіжного заходу - застави. На даний час, досудове розслідування ще триває, необхідно провести ряд слідчих дій за участю потерпілого та підозрюваного ОСОБА_5 , а останній може вчиняти тиск на потерпілого, як самостійно, так і через інших осіб. Крім того, до клопотання долучено матеріали проведених слідчих дій, де містяться анкетні відомості свідків та понятих, які вручено стороні захисту, а тому, підозрюваний може здійснювати вплив на останніх.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що раніше його підзахисний дійсно притягувався до кримінальної відповідальності, але на даний час, судимість погашена у передбаченому законом порядку. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 приймав участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України у складі групи особливого призначення і останньому була видана зброя та боєприпаси, і на той час, не виникало будь-яких питань з приводу того, що його підзахисний схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Щодо здійснення впливу на потерпілого, то такий ризик нічим не підтверджується, оскільки його підзахисний рік мешкав з потерпілим за одним місцем проживання і забезпечував останньому безпеку, оскільки тому погрожували. Підозрюваний ОСОБА_5 наміру переховуватися не має , як і не має наміру впливати на потерпілого та свідків, зокрема, знищити речові докази. Таким чином, органом досудового розслідування наведені у клопотанні ризики, нічим не підтверджені, а тому, прохав змінити його підзахисному запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний зможе належним чином забезпечити виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людину як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, при вирішенні питання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
22 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.
23 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.11.2024 року
26 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_17 від 11.11.2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024102040000007 від 31.01.2024 року до трьох місяців.
12 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України..
Крім того, у судовому засіданні стороною захисту, відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення є нетяжкими, тяжкими та особливо тяжкими злочинами. Зокрема, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, офіційно не працює, може впливати на потерпілого та свідків, уникати від досудового розслідування і суду.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто, до 21 грудня 2024 року включно.
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: