Номер провадження 2/754/4855/24
Справа №754/10137/24
Іменем України
18 листопада 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Улезка О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу, -
Позовна заява мотивована тим, що 12.11.2021 Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Сторони дітей від шлюбу не мають. Причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння між сторонами.
Від представника позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, але про місце, дату і час судового розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Відповідно до частини першої, другої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Системне тлумачення частини четвертої статті 223, частини першої статті 280 ЦПК України свідчить, що вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.
02 жовтня 2024 року суд згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив протокольну ухвалу про заочний розгляд справи.
Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи».
Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи та подання ними заяв про розгляд справи без участі (частина друга статті 247 ЦПК України).
Суд встановив, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 12.11.2021 Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а/з 1867.
Відповідно до статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частини першої статті 24 СК України).
Згідно з частиною третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд виснував, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Позивачка не просить стягнути судові витрати з відповідача, тому судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачку.
Керуючись статтями 76-83, 141, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 24, 56, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 листопада 2021 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1867, - розірвати.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст складено та підписано 19 листопада 2024 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО