Справа № 446/1920/24
11.11.2024року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судового засідання Новосад І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
позивач ОСОБА_1 звернувся до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 300208 від 06.07.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова серії ББА № 300208 від 06.07.2024 винесена без врахування істотних обставин справи, не містить обґрунтованості вини та доказів вчинення правопорушення, порушує його права, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з урахуванням наступного. Зокрема, зазначає, що дана постанова винесена працівником поліції незаконно, оскільки він не був зупинений працівниками поліції та не керував транспортним засобом, а його автомобіль був припаркований в крайній лівій смузі, де знаходиться дорожня розмітка для паркування авто. Під час його перебування в автомобілі, під'їхали працівники поліції та попросили його пред'явити документи, що позивачем було виконано. Інших вимог працівники поліції не пред'являли та відповідно вище вказаної постанови при ньому не складали. Отже вважає, оскільки транспортний засіб перебував в нерухомому стані, то він не може вважатися, особою, яка керувала ним та зазначення в постанові, про те, що позивачем не пред'явлено посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб не відповідають дійсності. Вказав, що відповідачем не підтверджено факту порушення ПДР та не надано інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При цьому сама постанова відносно позивача не може бути належним та допустимим доказом його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Враховуючи вище наведене вважає, що постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності слід визнати незаконною та скасувати.
Ухвалою суду від 29.08.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представником позивача-адвокатом Сілівестренко Р.А. на адресу суду подана заява, в якій просить суд розгляд справи проводити у відсутності сторони та задоволити позовні вимоги.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (рекомендоване). Причин неявки суду не повідомлено.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 3002008 від 06.07.2024 поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області Ратича О.П., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 425 грн.
Згідно з текстом вище вказаної постанови серії ББА № 3002008 від 06.07.2024, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як водія, транспортного засобу Hyundai Terracan д.н.з. НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема у зв'язку з тим, що 05.07.2024 о 23 год. 15 хв. в м. Кам'янка-Бузька по вул. Незалежності, № 19 водій керував транспортним засобом, який не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія чим порушив п.п. 2.1а ПДР України, а також не пред'явив реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.1 б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 8).
Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує його права, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та зазначає, що дана справа про адміністративне правопорушення розглянута без врахування істотних обставин справи, а сама постанова не містить обґрунтованості вини та доказів вчинення правопорушення.
Відповідач відзиву не подав, інших заяв та клопотань також не надійшло до суду.
Вирішуючи позов суд виходить з наступних норм та мотивів.
В ході розгляду судом встановлено, що оскаржуваною постановою поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області Ратича О.П. від 06.07.2024 ОСОБА_1 за порушення ним п.п. 2.1 а) та п.п. 2.1 Б) Правил дорожнього руху визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1 а та п. 2.1 б Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
За порушення вище вказаних Правил дорожнього руху передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом відзначається, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Однак, відповідачем не представлено суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та не подано жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, необхідного для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Суд звертає увагу, що в п. 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до неї додається відеозапис, однак не вказано відомостей про технічний засіб, яким здійснено відео фіксацію, що є порушенням вимог ст. 283 КУпАП, згідно з якою постанова в справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Суд зазначає, що застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права, а прийняття рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно ґрунтуватись на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та оцінці здобутих доказів.
Окрім цього, лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути єдиним беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, беручи до уваги те, що відповідач не представив суду жодних достатніх та належних доказів на підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що є необхідним для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому суд дійшов висновку що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності потрібно скасувати, а провадження в справі закрити.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати у цій справі складаються з судового збору, який сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 605,60 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн. підлягають до стягнення з відповідача, який виступав у справі як суб'єкт владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд-
позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити повністю.
Скасувати постанову відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 300208 від 06.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.126 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605, 60 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2024.
Суддя У.І. Костюк