Справа № 462/7934/24
іменем України
19 листопада 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, без зареєстрованого місця проживання та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 01.09.2024 року повторно протягом року після притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (постанова Залізничного районного суду м Львова від 21.08.2024 року), будучи особою щодо якого винесений терміновий заборонний припис АА № 445627 від 01.09.2024 року, не повідомив ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області про місце свого тимчасового проживання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, працівниками поліції йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи Залізничним районним судом м.Львова. Окрім того, як зазначено у рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та наголошено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі. Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про дане адміністративне правопорушення не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші наявні у суду докази, приходжу до наступного висновку.
За ч. 2 ст.173-2 КУпАП настає відповідальність у разі вчинення домашнього насильства, а саме умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 020285 від 03.10.2024 року, рапортом від 18.09.2024 року, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 від 01.09.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.10.2024 року, постановою Залізничного районного суду м.Львова від 21.08.2024 року.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Із врахуванням наведеного, з правопорушника слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ст. 173-2, 268, 283, 287, 294, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванюк І.Д.