Справа № 461/6473/24
Провадження № 2-п/461/74/24
18.11.2024 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді Кротової О. Б.,
секретаря судового засідання Басараб Д. Е.,
представника відповідачки ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Климова Олексія Юрійовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/6473/24 від 26.09.2024 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-
представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Климов О.Ю. 01.11.2024 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2024, у якій просить скасувати вказане заочне рішення, справу направити до розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.
В обґрунтування заяви покликається на те, що відповідачка ОСОБА_2 про розгляд вказаної справи не повідомлялась, повісток суду про виклик в судові засідання та самого заочного судового рішення не отримувала, оскільки перебувала за межами кордону України. Про вказане рішення вона дізналася за допомогою порталу державних послуг «Дія». Таким чином, остання не з'явилась у судові засіданні, не повідомила про причини неявки та не надала відзив на позовну заяву з поважних причин. До того ж, вважає, що рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), адже на підставі ч.1 ст.27 ЦПК України, справа підсудна Дніпровському районному суду м. Києва за зареєстрованим місцем проживання відповідачки. Разом з тим, відповідачці не відомо чи скористався позивач правом, передбаченим ч.8 ст.28 ЦПК України, та чи було зазначено про використання такого права в позовній заяві. Крім зазначеного, на момент виконання умов договору, укладеного з АТ «Ідея Банк», виникли форс-мажорні обставини, а саме 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 в країні із 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 була вимушена виїхати за межі кордону України, оскільки мала обґрунтовані побоювання за безпеку власного життя та здоров'я. До того ж 15.02.2022 відповідачкою отримано дозвіл на проживання (титул місця проживання) на території Федеративної Республіки Німеччини, який діяв до 04.03.2024. Таким чином, у зв'язку з військовою агресією рф та запровадженням воєнного стану відповідачка була змушена покинути територію України, що призвело до втрати постійного місця роботи та джерел доходу. Відсутність стабільного фінансового забезпечення унеможливило належне виконання зобов'язань за кредитним договором. Вказані обставини мають ознаки форс-мажору, оскільки на момент укладання договору особа не могла передбачити настання подібних подій, а також розраховувала на стабільний дохід для забезпечення фінансових зобов'язань.
Ухвалою судді від 05.11.2024 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
15.11.2024 від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» Михашули Є.І. надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просить заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення. Представник позивача вказує, що відповідачка ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи в суді, однак в судове засідання вона не з'явилася, про поважність причин неявки суду не повідомила, що було достатньою підставою для проведення заочного розгляду справи. Вважає твердження представника відповідача про порушення правил підсудності необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ч.8 ст.28 ЦПК України вказана справа є підсудною Галицькому районному суду м. Львова. Щодо покликань представника відповідачки на наявність у ОСОБА_2 форс-мажорних обставин, пов'язаних з військовою агресією російської федерації проти України, що унеможливило належне виконання зобов'язань за кредитним договором, зазначила, що засвідчення форс-мажорних обставин відбувається за конкретним зобов'язанням фізичної особи за кредитним договором, на підтвердження чого має бути долучений відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України. Окрім цього, наявність форс-мажорних (обставин непереборної сили) не звільняє відповідачку від виконання зобов'язань за кредитним договором, а лише може звільнити від відповідальності за порушення зобов'язань.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Климов О.Ю. (в режимі відеоконференції) підтримав подану заяву про перегляд заочного рішення, просив задоволити її в повному обсязі. Додатково зазначив, що вважає проценти невірно нарахованими та завищеними.
У судове засідання представник позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення у її відсутності.
Заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2024 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування №Е09.00603.008916303 від 02.11.2021 у розмірі 110217,83 грн. (сто десять тисяч двісті сімнадцять гривень вісімдесят три копійки) та 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.
Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №733006 від 09.08.2024, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.03.1998.
Судові повістки та інша судова кореспонденція направлялись судом засобами поштового зв'язку відповідачці ОСОБА_2 на адресу її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Так, судова повістка про виклик відповідачки в судове засідання на 10.09.2024 разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі, позовною заявою і доданими до неї документами повернуті до суду у зв'язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.48).
Судова повістка про виклик відповідачки в судове засідання на 26.09.2024 повернута до суду у зв'язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.49, 56).
Крім цього, виклик відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання 26.09.2024 здійснювався судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідачка іншої адреси місця свого проживання, яке відрізняється від адреси її місця реєстрації, суду не повідомила.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
За змістом п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду України, викладених у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, відповідачка ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомила, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надала, як і заяв по суті справи.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Крім цього, сам по собі факт неприбуття відповідачки в судове засідання не дає підстав для скасування заочного рішення.
Доводи представника відповідачки про те, що ОСОБА_2 не змогла реалізувати своє право на подачу відзиву на позовну заяву та надати пояснення, які б істотно вплинули на розгляд справи по суті, є безпідставними, оскільки при розгляді заяви про перегляд заочного рішення заявником також не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення по справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.
Щодо доводів заяви про перегляд заочного рішення про непідсудність даної справи Галицькому районному суду м. Львова, то такі слід вважати необґрунтованими, з огляду на наступне.
Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, в яких встановлена підсудність за вибором позивача, тобто останньому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів.
Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.
Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч.16 ст.28 ЦПК України).
Так, представник АТ «Ідея Банк» звертаючись з позовом до ОСОБА_2 саме до Галицького районного суду м. Львова покликалася на ч.8 ст.28 ЦПК України.
Відповідно до ч.8 ст.28 ЦПК України визначено правило альтернативної підсудності, за яким позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Судом встановлено, що п.17 договору кредиту та страхування №Е09.00603.008916303 від 02.11.2021, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , визначено, що сторони підтверджують, що цей договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, і у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання договору.
Враховуючи наведене, звернувшись з позовом до Галицького районного суду м. Львова позивач АТ «Ідея Банк» не порушив правила підсудності, які встановлені ст.ст.27-28 ЦПК України.
Щодо покликань представника відповідачки на наявність у ОСОБА_2 форс-мажорних обставин, пов'язаних з військовою агресією російської федерації проти України, що унеможливило належне виконання зобов'язань за кредитним договором, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідачка не може виконувати зобов'язання, оскільки жодних доказів про те, що вказані обставини призвели до неможливості нею погашати заборгованість суду не було надано.
Крім цього, саме по собі введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв'язку між його введенням та невиконанням зобов'язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов'язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов'язання.
Як вбачається з позовної заяви така не містить вимог про стягнення штрафів чи пені за невиконання зобов'язань, а лише вимоги про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, що відповідає умовам кредитного договору на які відповідачка погодилася.
Враховуючи наведене, суд вважає вказані покликання представника відповідачки безпідставними.
Також в судовому засіданні представник відповідачки зазначив, що не погоджуються з розрахунком заборгованості банку, зокрема, в частині нарахованих процентів, однак на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідачки ОСОБА_2 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.
Керуючись ст.ст.259-261, 280-289, 353 ЦПК України, суд, -
заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Климова Олексія Юрійовича про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/6473/24 від 26.09.2024 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 20.11.2024.
Суддя О.Б. Кротова