Справа №461/8646/24
Провадження №3/461/3234/24
19 листопада 2024 року м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., при секретарі судового засідання Штогрині В.-Н.Л., за участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці Держмитслужби, про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження - Закарпатська обл., місце роботи - тимчасово не працює, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 20.07.2018, виданий 2101,
за ч. 6 ст.470 Митного кодексу України,-
ОСОБА_1 13.10.2024 близько 14 години 16 хвилин в зону митного контролю по смузі руху «Зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці з РП до України слідував транспортний засіб «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому як пасажир переміщувалась гр. України ОСОБА_1 .
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що гр. України ОСОБА_1 03.09.2018 14:32:45 через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб). Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 13.10.2024 року.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 перевищила строк доставки транспортного засобу «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , що перебуває під митним контролем до митного органу призначення, терміном більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Про судове засідання 19.11.2024 року був повідомлений під підпис в протоколі про порушення митних правил. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст.526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У рішеннях Європейського суду з прав людини зазначається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» передбачено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не з'явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Представник Львівської митниці в судовому засідання зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване, та до останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 6 ст. 470 МК України
Заслухавши представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Частиною 1 ст. 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.
Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Таким чином, «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст. 90 та 93 МК України).
У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.
Частиною 2 ст. 95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі ч.6 ст. 470 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Одночасно, обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ч.6 ст. 470 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено.
Зокрема, частиною другою статті 108 Митного кодексу України установлено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Згідно з ч. 7 ст. 380 МК України, у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування, проте жодних документів вказаних у ч.1 ст.460 та ч.7 ст.380 МК України, вищезазначена громадянка не надала.
Нормами ч.1 ст.192 МК України передбачено що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу, проте перевіркою встановлено, що вищезазначена громадянка Львівську митницю про обставин непереборної сили не повідомляла.
Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.14 та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням фізичних осіб і видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин.
Жодних документів, що підтверджують дію обставин непереборної сили до найближчого митного органу вищезазначений громадянин не надав.
Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення встановленого митним кодексом України строку доставки транспортного засобу особистого користування.
З огляду на наведене, вважаю, що ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч.6 ст.470 МК України, а саме остання, перевищила встановлений статтею 95 Митного Кодексу строк доставки транспортного засобу особистого користування до митного органу призначення, терміном більше ніж на тридцять діб.
Факт митного правопорушення підтверджується: протоколом про порушення митних правил №1289/20900/24 від 13.10.2024 року; копією контрольного талону для проходження по «зеленому коридору»; витягом з АСМО «Інспектор».
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини і майновий стан особи, яка вчинила правопорушення, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді конфіскації автомобіля марки «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з особи, що притягується до адміністративної відповідальності, слід стягнути в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 458,459,461,470,486,527,528МК України -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України, та накласти на неї стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «AUDI А6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Є. Радченко