ЄУН 337/5136/24
2/337/2124/2024
13 листопада 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бессарабової Т.П.
прокурора - Головко О.Є.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності,
20.09.2024 прокурор Дніпровської окружної прокуратури Шевейко Р.І. звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022082020000059 від 20.12.2022 виявлено порушення майнових прав та інтересів територіальної громади міста Запоріжжя. Так, було з'ясовано, що 21.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області із заявою про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - будівлю магазину літ.А, загальною площею 6,4кв.м по АДРЕСА_1 . За результатами розгляду цієї заяви державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М.Ю. 21.09.2021 проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно, рішення №60574776 від 24.09.2021. Підставою для реєстрації права власності стали технічний паспорт б/н, виданий 04.02.2021 ТОВ "Тихея Проект", акт інженера з інвентаризації №2020-4, виданий 04.02.2021 ФОП ОСОБА_2 . Однак вказані документи не є документами, що підтверджують право власності особи на нерухоме майно, на підставі яких здійснюється державна реєстрація. Крім того, вказана будівля не є об'єктом нерухомості, право власності на який підлягає державній реєстрації, вона є тимчасовою спорудою по продажу товарів народного споживання. Право власності на неї ОСОБА_1 набув на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 17.03.2017, реєстровий №530. При цьому, адреса розташування цієї будівлі за договором: АДРЕСА_1 . За інформацією Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради та архівних даних, переданих виконавчими органами Запорізької міської ради, які здійснювали присвоєння та зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна в м.Запоріжжя, відсутня інформація щодо присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто вказана адреса самовільно використана заявником та внесена державним реєстратором до Державного реєстру прав. Отже, державна реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна - будівля магазину літ.А, по АДРЕСА_1 здійснена у порушення ст.3,10,18,24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.12,40-42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127), тому рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.
Незаконна державна реєстрація за ОСОБА_1 фактично не існуючого об'єкту нерухомості позбавляє територіальну громаду в особі Запорізької міської ради виключного права самостійно вирішувати питання використання земельної ділянки комунальної власності, тому наявні обґрунтовані підстави для звернення із позовом з метою відновлення порушеного права. Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради були направлені листи від 09.08.2022 за №53-2889ВИХ-22, від 25.05.2023 за №53-96-3659ВИХ-23 та від 30.04.2024 №53-98-3570ВИХ-24 з фактичним викладом встановлених обставин незаконної реєстрації об'єкта нерухомого майна для з'ясування намірів міської ради щодо вжиття заходів судово-претензійного характеру. У відповіді департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради від 07.06.2023 за №02-07/1924 та виконкому міської ради від 28.05.2024 №09245/03.3-20/03 зазначено, що міською радою не вживались заходи претензійно - позовного характеру щодо скасування державної реєстрації спірного об'єкту нерухомого майна та остання не заперечує щодо звернення прокурора з відповідною позовною заявою. Запорізькою міською радою до цього часу не вжито відповідних заходів щодо усунення наведених порушень законодавства, що вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень та свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження. В свою чергу, це дає прокурору обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
Просить скасувати рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно Марини Юріївни, індексний номер рішення 60574776, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на будівлю магазину літ.А, загальною площею 5,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2464145623060, а також стягнути з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.
12.11.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 , в якій він визнає позовні вимоги Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя повністю, проти задоволення позову не заперечує, наслідки визнання позову йому зрозумілі. Також просить розглядати справу у його відсутність та вирішити питання про розподіл судових витрат у зв'язку з визнанням ним позову.
13.11.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Грамчук М.О. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 про повне визнання позовних вимог.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя Головко О.Є. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача - Запорізької міської ради в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв/клопотань по суті спору не подав.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Грамчук М.О. в підготовче судове засідання не прибули, як вже зазначалось, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги відповідач визнав повністю, проти їх задоволення не заперечує.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у справі доказами і згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження у зв'язку з визнанням позову відповідачем ОСОБА_1 ухвалити рішення.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив, що 20.12.2022 до ЄРДР за №42022082020000059 були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.3 ст.358 КК України і проводилось досудове розслідування, під час якого було з'ясовано, що ОСОБА_1 , не будучи власником об'єкту нерухомого майна, без відповідних правовстановлюючих документів, отриманих у встановленому законом порядку, оформив право власності на будівлю магазину літ.А, загальною площею 6,4 кв.м по АДРЕСА_1 (арк.31,32).
Так, 21.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області із заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину літ.А, за адресою: АДРЕСА_1 (арк.33-37).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 03.09.2024 державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М.Ю. 21.09.2021 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину літ.А, загальною площею 6,4кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 2464145623060, номер запису про право власності 44144625. Підставою для внесення запису є рішення державного реєстратора Лагно М.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 60574776 від 24.09.2021. Документи, подані для державної реєстрації: технічний паспорт б/н, виданий 04.02.2021 ТОВ "Тихея Проект", акт інженера з інвентаризації №2020-4, виданий 04.02.2021 ФОП ОСОБА_2 (арк.30,38).
В той же час, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 17.03.2017 приватним нотаріусом ЗМНО Чепковою О.В., реєстровий №530, ОСОБА_1 придбав (купив) у власність у ОСОБА_4 тимчасову споруду по продажу товарів народного споживання (продовольчі товари) кіоск №29, площею 6,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (арк.59).
22.04.2016 Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради ФОП ОСОБА_4 видано паспорт прив'язки тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання, місце розташування: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер паспорта ТС-1133-Х. В подальшому вказаний паспорт прив'язки ТС було переоформлено на ім'я ОСОБА_1 . Термін дії паспорту скінчився 22.09.2021 (арк.51-58).
15.04.2022 Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради видано ФОП ОСОБА_1 новий паспорт прив'язки тимчасової споруди по продажу товарів народного споживання (продовольчі товари), місце розташування: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер паспорта ТС-Х-193/2609. Термін дії паспорту до 15.04.2027 (арк.39-43).
Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 17.08.2024 рішень стосовно анулювання, скасування або переоформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди ТС-Х-193/2609 від 15.04.2022 Департаментом не приймалось (арк.44).
22.04.2022 між районною адміністрацією Запорізької міської ради та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №22/22 про право користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі паспорту прив'язки ТС-Х-193/2609. Строк дії договору до 15.04.2027.
08.06.2023 між районною адміністрацією Запорізької міської ради, Департаментом муніципального управління Запорізької міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до цього договору, за якою уповноваженим органом стає Департамент муніципального управління Запорізької міської ради (арк.45-49).
Відповідно до листа Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 01.11.2022 за період з 29.08.2018 по30.06.2019 поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Рубана, 24-А об'єктам нерухомості Департаментом не присвоювалась (арк.61).
Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 08.11.2022 в містобудівному кадастрі відсутні відомості про розпорядчі документи про присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 в період з 01.07.2019 по т.ч. (арк.39)
Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 04.01.2023 за наявною в Департаменті інформацією та архівними даними, переданими виконавчими органами Запорізької міської ради, які здійснювали присвоєння та зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна в м.Запоріжжі до 01.12.2020, відомості щодо присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 відсутня (арк.50).
Згідно з інформацією районної адміністрації ЗМР по Хортицькому району від 07.11.2022 звернень щодо присвоєння (зміни) поштової адреси: АДРЕСА_1 до районної адміністрації не надходило (арк.62).
Згідно з інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування України від 31.03.2023 ДІАМ у період з 15.09.2021по 24.02.2022 не здійснювались заходи щодо державного архітектурно-будівельного контролю стосовно об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (арк.63-64).
Згідно з відповідями КП «Водоканал», ТОВ «ВЕЛЬТУМ-Запоріжжя» та Концерну МТМ договори із споживачем за адресою: АДРЕСА_1 на послуги з централізованого водопостачання, на поводження з твердими побутовими відходами, централізованого опалення не укладались і такі послуги не надавались (арк.66-68).
За інформацією ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 21.06.2024 з ФОП ОСОБА_1 23.08.2017 було укладено договір №14220 про постачання електричної енергії на об'єкт - тимчасова споруда по продажу товарів народного споживання, АДРЕСА_2 (арк.69-75).
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №30-08-01 від 30.08.2024, проведеної в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 20.12.2022 за №42022082020000059, встановлено, що будівля магазину літ.А, по АДРЕСА_1 відповідно до вимог нормативно-правових актів за своїми конструктивними особливостями є тимчасовою металевою спорудою (може бути демонтована/розібрана і змонтована в іншому місці без фізичного та економічного знецінення конструкцій), яка обшита металом із покрівлею з метала, габаритними розмірами 3,60мх2,27м, Н-2,84м, та розташована на замощенні з тротуарної плитки. До споруди прокладена мережа електропостачання (арк.80-89).
Згідно з ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст.331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. У випадку, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 334 ЦК України право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає із дня такої реєстрації.
Згідно з ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно перемішувати у просторі.
Згідно з ч.1,2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Так, згідно з ст.2, ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.3 цього Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.4 ст.5 Закону №1952-IV не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Відповідно до ч.3 ст.10 Закону (в редакції станом на дату проведення спірної реєстрації) державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Згідно з положеннями ст.18 Закону №1952-IV одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
За змістом ч.1 ст.22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У випадку, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або/та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, в проведенні державної реєстрації прав повинно бути відмовлено (ч.1 ст.24 Закону).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1952-IV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Згідно з п.9 ч.1 ст.27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Крім того, відповідно до п.5 ч.1 ст.14 цього Закону розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.
Аналогічні положення щодо порядку та підстав проведення державної реєстрації прав мстяться в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127).
Відповідно до п.41 цього Порядку (в редакції станом на проведення державної реєстрації спірного об'єкту нерухомості) для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Відповідно до ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об'єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об'єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до п.1.3,2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки
ТС.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, в т.ч. шляхом визнання права власності.
Згідно з ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття «інтереси держави» висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх об'єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).
Згідно з ст.13,14 Конституції України, ст.324 ЦК України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Згідно із п.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від імені та
в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Ст.60 вказаного Закону передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю.
Згідно з ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Згідно зі ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.2, 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Земельна ділянка, на якій знаходиться спірний об'єкт нерухомого майна, відповідно до матеріалів Генерального плану м Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4 (із подальшими змінами) знаходиться на території багатоповерхової забудови м.Запоріжжя та належить до комунальної власності територіальної громади м.Запоріжжя, від імені та в інтересах якою діє Запорізька міська рада.
Дніпровською окружною прокуратурою м.Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 09.08.2022 за №53-2889ВИХ-22, від 25.05.2023 за №53-96-3659ВИХ-23 та від 30.04.2024 №53-98-3570ВИХ-24 з фактичним викладом встановлених обставин незаконної реєстрації об'єкта нерухомого майна для з'ясування намірів міської ради щодо вжиття заходів судово-претензійного характеру.
Згідно з відповідями Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради від 07.06.2023 за №02-07/1924 та виконкому міської ради від 28.05.2024 №09245/03.3-20/03 міською радою не вживались заходи претензійно - позовного характеру щодо скасування державної реєстрації спірного об'єкту нерухомого майна та остання не заперечує щодо звернення прокурора з відповідною позовною заявою.
Оцінивши наведене прокурором обґрунтування порушення інтересів держави, яке полягає в тому, що відповідач ОСОБА_1 без законних правових підстав, в порушення вимог чинного законодавства зареєстрував своє право власності на фактично не існуючий об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , що позбавляє Запорізьку міську раду як уповноважений орган місцевого самоврядування можливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності, однак Запорізька міська рада протягом розумного строку після того, як їй стало відомо про вказані порушення, не вжила заходів для самостійного відстоювання інтересів територіальної громади, не звернулася до суду з відповідним позовом, тобто допустила бездіяльність, суд вважає звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави обґрунтованим, спрямованим на відновлення законності та недопущення обмеження права власності на землі комунальної власності.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя, поданого в інтересах територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, до ОСОБА_1 .
При цьому, суд виходить з того, що відповідач ОСОБА_1 повністю визнав заявлені до нього позовні вимоги і, на думку суду, таке визнання не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
Так, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, оцінивши фактичні обставини справи, суд вважає встановленим та доведеним, що державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на будівлю магазину літ.А по АДРЕСА_1 як на об'єкт нежитлової нерухомості було проведено державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно М.Ю. на підставі відповідного рішення №60574776 від 24.09.2021 з порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 №1127.
Зокрема, державному реєстратору не були надані усі передбачені вказаним Порядком документи для проведення державної реєстрації права власності, а саме, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документ, що підтверджує присвоєння цьому об'єкту нерухомого майна адреси.
Як достовірно підтверджується наданими суду доказами, поштова адреса: АДРЕСА_1 жодному об'єкту на території м.Запоріжжя в установлений законом спосіб та порядку не присвоювалась, жодного об'єкта, який би підпадав під ознаки нерухомого майна і право власності на який підлягає державній реєстрації згідно з ст.181,182 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за вказаною адресою не існує. Будь-який правоустановчий документ, який би підтверджував право власності відповідача ОСОБА_1 на такий об'єкт, відсутній.
Наданий державному реєстратору технічний паспорт, складений 04.02.2021 ТОВ "Тихея Проект" з актом інженера з інвентаризації №2020-4 від 04.02.2021 на будівлю магазину адреса: АДРЕСА_1 містить відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, технічний паспорт не підтверджує право власності та відповідно не заміняє собою свідоцтво про право власності чи інший правовстановлючий документ, не дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю. Це лише документ, який фіксує технічні дані об'єкта. Технічний паспорт може бути умовою державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна виключно у сукупності з іншими документами або відомостями, визначеними у Порядку №1127.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №752/9104/18.
Судом встановлено, що фактично за місцем знаходження зареєстрованого спірного об'єкта нерухомого майна розміщена тимчасова споруда по продажу товарів народного споживання (продовольчі товари), право власності на яку належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2017.
Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки і такий паспорт ОСОБА_1 було видано в установленому законом порядку. Паспорт прив'язки ТС-Х-193/2609 від 15.04.2022 є чинним.
Місце для розташування цієї тимчасової споруди було надано ФОП ОСОБА_1 в користування на підставі відповідного договору, укладеного 22.04.2022 між ним та районною адміністрацією Запорізької міської ради на строк до 15.04.2027.
За вказаними договором купівлі-продажу, паспортом прив'язки та договором про право користування земельною ділянкою тимчасова споруда розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Належність наявної за адресою: АДРЕСА_1 споруди до тимчасової також підтверджена висновком судової будівельно-технічної експертизи №30-08-01 від 30.08.2024, проведеної в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 20.12.2022 за №42022082020000059.
При цьому, за Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» адреси не присвоюються тимчасовим спорудам і право власності на них не підлягає державній реєстрації згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, державна реєстрація права власності, яка є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності і не є підставою виникнення такого права, за відсутності у відповідача ОСОБА_1 жодних прав на певний об'єкт, засвідчених правоустановчими документами, та фактичної відсутності такого об'єкта на певній земельній ділянці комунальної власності, є незаконною та, враховуючі принцип нерозривної юридичної долі нерухомості та земельної ділянки, на якій така розташована, позбавляє Український народ загалом та конкретно територіальну громаду м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно комунальної власності, зокрема, на використання її під житлову забудову із відповідною соціальною інфраструктурою або на передачу в оренду на земельних торгах.
Ухвалюючи рішення, суд враховує, що поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, зокрема, встановлено, що позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини другої статті 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18 зауважила, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди
Враховуючи викладене, суд вважає належним та ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на земельну ділянку усунення перешкод Запорізькій міській раді у користуванні земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій знаходиться зареєстрований за ОСОБА_1 об'єкт нерухомого майна - будівля магазину літ.А за адресою: АДРЕСА_1 ,
шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.
На підставі вищевикладеного, позов Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст.141,142 ЦПК України, у зв'язку з повним визнанням позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 50% сплаченого прокуратурою за подання цього позову до суду судового збору в сумі 1211,20грн., інші 50% підлягаю поверненню прокуратурі з державного бюджету.
Керуючись ст.13,14,131-1 Конституції України, ст.15,16,181,182,316,319,321,324,328,331,334,391 ЦК України, ст.80,93,152 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,142,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності - задовольнити повністю.
Скасувати рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Лагно Марини Юріївни від 24.09.2021, індексний номер 60574776, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на будівлю магазину літ.А, загальною площею 6,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2464145623060.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Запорізької обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02909973, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Фанатська, 14, розрахунковий рахунок UA43820172034318000100000027 в Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Запорізькій обласній прокуратурі, ЄДРПОУ 02909973, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Фанатська, 14, 50% судового збору в сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), сплаченого на рахунок UA578999980313171206000008514, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Хортиц./22030101, ЄРДПОУ 37941997, згідно з платіжним дорученням №2302 від 17.09.2024, оригінал якого зберігається в матеріалах цивільної справи №2/337/2124/2024 (ЄУН 337/5136/24).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19.11.2024.
Суддя Н.А. Мурашова
13.11.2024