Дата документу 19.11.2024
Справа № 334/7941/24
Провадження № 2/334/3090/24
19 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.
за участю секретаря Мохунь М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28 вересня 2024 року представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», використовуючи систему «Електронний суд» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 27.05.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №194603 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 3000,00 гривень; Дата надання кредиту: 27.05.2021 року; Строк кредиту: 29 днів; Валюта кредиту: UAH; Стандартна процентна ставка - 2 % в день або 730 % річних.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 15840,00 грн., яка складається з:Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3000,00
гривень. Прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 12840,00 грн.
17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Зважаючи на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором №194603 від 27.05.2021 року, в розмірі 15840,00 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2024 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін. Відповідачу роз'яснено право на подачу відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
18.11.2024 року також надав заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсиланням повістки на адресу реєстрації та адресу місця проживання та направленням смс -повідомлення про виклик.
Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг ЗМР, яка надійшла до суду 04 жовтня 2024 року, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Справа розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи рекомендованою кореспонденцією наданий час для подання відзиву та заперечень.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
27.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №194603.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно п.1.2 Кредитного Договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.06.2021 року.
Відповідно до п.1.3 Договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тим процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.
Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №194603 є графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, згідно якої строк на який надано кредит 30 днів, сума кредиту 3000 грн., сума комісія за користування системою 15 %, фіксована процентна ставка за день користування 2%, сума нарахованих процентів за користування кредитом 1800 грн., сума нарахованої пені 5%, до оплати всього 5250 грн.
Кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора AV1178.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою:
- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася;
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;
- якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як було зазначено вище, а також підтверджується Довідкою про ідентифікацію, згідно якої клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір №194603 від 27.05.2021 року ідентифікований ТОВ «ЗАЙМЕР». Акцент договору позичальником здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі за допомогою одноразового ідентифікатора KL1178, який було направлено 27.05.2021 року.
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 20.05.2024 року, відповідачу було перераховано кошти у розмірі 3000 грн. за кредитним договором №194603.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит,строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочину на таких умовах. Факт укладення договору з відповідачем та виникнення між ними зобов'язальних правовідносин чітко підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір
факторингу №01-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу №01-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №194603 від 27.05.2021 року у загальній сумі заборгованості 15480 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу прав вимоги до ОСОБА_1 , отже, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
За правилами статей 525, 526 та 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором №194603 станом на 25.06.2024 року розмір простроченої заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3000,00 гривень, розмір простроченої заборгованості за процентами в розмірі становить 12840,00 грн., а всього 15840 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина 1 ст. 1056-1 Кодексу).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість по відсоткам.
Суд враховує, що сторонами при укладанні договору №194603 від 27.05.2021 року в графіку розрахунку було погоджено нараховані відсотки у розмірі 1800 грн.00 коп.
Оскільки ОСОБА_1 отримав кошти за кредитним договором, проте, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів згідно з умовами Договору не виконано, заборгованість не була погашена ні попередньому кредитору, ні позивачу, то вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в частині вимог щодо стягнення заборгованості за основним боргом та відсотками за користування кредитом, які були погоджені з відповідачем при укладанні договору у сумі 4800 грн. 00 коп. = (3000 грн. + 1800 грн.00 коп.) є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Щодо іншої частини позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження № 14-10цс/18, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до умов кредитного договору кредит надавався строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 25 червня 2021 року.
Позивачем не надано жодних доказів продовження договору.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставними.
З виписки заборгованості за договором вбачається вже нарахована сума відсотків. Вивчивши графік розрахунків, який є додатком до договору, суд приходить до висновку, що нарахування іншої частини відсотків здійснювалося поза межами дії договору, тобто за період, коли у позивача вже не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
У постанові об'єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного Суду від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З огляду на вищевикладене, суд бере до уваги строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитних договорах та вважає що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування лише в в межах дії договору.
Відповідно до ст.89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши всі докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором №194603 від 27 травня 2021 року у сумі 4800 грн. 00 коп, з яких 3000 грн. 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 1800 грн. 00 коп. - заборгованість по відсотках.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору, яка пропорційна задоволеним позовним вимогам, а саме 733.99 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Судом встановлено, що 29.12.2023 між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем укладений Договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 18.11.2024 вартість витрат на надання професійної правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 складає 10500 гривень, у тому числі зустріч та надання консультації щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між сторонами в рамках Кредитного договору (1 година) в сумі 2000 гривень, складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики (2,5 години) в сумі 5000 гривень, інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової практики (1,5 години) в сумі 3000 гривень та канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції в сумі 500 гривень.
Відповідно до платіжної інструкції № 3 3029 від 18.11.2024 позивачем були понесені витрати на правничу допомогу в сумі 10500 гривень.
Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність складності справи не подавалось.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3181.50 гривні.
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором № 194603 в розмірі 4800,00 грн. ( чотири тисячі вісімсот гривень, 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір в розмірі 733.99 грн. ( сімсот тридцять три гривні 99 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3181.50 грн. (три тисячі сто вісімдесят одну гривню 50 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул.Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ: 42228158.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Баруліна Т. Є.