Дата документу 19.11.2024
Справа № 334/6230/24
Провадження № 2-о/334/299/24
19 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі - Александровій А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту проживання однією сім'єю та факту перебування на утриманні померлого чоловіка,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та факту перебування на утриманні померлого чоловіка, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 між нею та померлим ОСОБА_2 було укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.
На підставі договору міни ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_1 , а також зареєструвався у вищевказаному житловому приміщенні.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло є власником (спільна сумісна часткова власність) квартири АДРЕСА_2 .
З моменту укладення шлюбу та приватизації квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та померлий чоловік ОСОБА_2 разом проживали та вели спільне господарство в квартирі АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 при житті вийшов на пенсію та отримував пенсію у розмірі 8000 гривень. ОСОБА_1 також вийшла на пенсію та отримувала пенсію (по інвалідності) у розмірі 2000 гривень. Заявник постійно залежала від доходів чоловіка, адже чоловіка пенсія дозволяла задовольнити основні потреби домогосподарства, зокрема оплату комунальних послуг, придбання їжі, купівля необхідних ліків. Таким чином, коли не стало чоловіка, пенсія ОСОБА_1 не покриває базові потреби.
Після смерті чоловіка заявниця звернулася з відповідною заявою до ГУ ПФ України в Запорізькій області зі заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням посадових осіб ГУ ПФ України в Запорізькій області від 26.07.2024 №923030168201 заявниці відмовлено і назначено наступне: «Згідно з п. 2.11. та п. 2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійним фондом України № 22-1 від 25.11.2005 для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. Розглянувши документи, які були надані заявницею для проведення перерахунку пенсії було встановлено, що відсутня довідка про підтвердження факту спільного проживання на день смерті померлого годувальника. З урахуванням зазначеного, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії «Перехід на інший вид пенсії» у зв'язку з відсутністю правових підстав».
ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить суд заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало свої пояснення стосовно справи, з яких вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не погоджується з встановленням цього факту за заявою, тому що встановлення заявленого факту, ймовірно в подальшому має на меті призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058).
Щодо призначення пенсії заявниці по втраті годувальника згідно норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон), слід врахувати наступне: Згідно зі ст. 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
19.07.2024 року заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вiд 09.07.200З року № l058-IV (далі - Закону №1058).
Зазначену заяву та долучені до заяви документи було розглянуто та за результатами було прийнято рішення про відмову та роз'яснено, що до заяви про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника потрібно додати документ, згідно п.2.11.Порядку 22-1, що засвідчує факт сумісного проживання з годувальником та перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Таким чином, із заяви ОСОБА_1 не встановлено, що вона є особою, яка має право на отримання пенсії по втраті годувальника, оскільки не доведено, що вона перебувала на його повному утриманні та одержувала від нього грошову допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, і яке вона втратила у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України. Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Судом встановлено, що між заявницею та померлим ОСОБА_2 15.09.1976 року було укладено шлюб, актовий запис № 2152, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.09.2023 року.
ОСОБА_2 на підставі договору міни на праві приватної власності належала квартири АДРЕСА_1 , у якій він був зареєстрований, але фактично не проживав.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло є власницею (спільна сумісна часткова власність) квартири АДРЕСА_2 .
З моменту укладення шлюбу та приватизації квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та померлий чоловік ОСОБА_2 разом проживали та вели спільне господарство в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджено матеріалами справи, які досліджені судом.
ОСОБА_2 при житті отримував пенсію у розмірі 8000 гривень. ОСОБА_1 також отримувала пенсію (по інвалідності) у розмірі 2000 гривень. Заявник постійно залежала від доходів чоловіка, адже чоловіка пенсія дозволяла задовольнити основні потреби домогосподарства, зокрема оплату комунальних послуг, придбання їжі, купівля необхідних ліків. Таким чином, коли не стало чоловіка, пенсія ОСОБА_1 не покриває базові потреби.
19.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника згідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вiд 09.07.200З року № l058-IV (далі - Закону №1058).
За результатами зазначеної заяви було прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки потрібно додати документ, згідно п.2.11.Порядку 22-1, що засвідчує факт сумісного проживання з годувальником та перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок), визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника надаються такі документи, померлого годувальника, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній померлого годувальника; свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків померлому годувальнику або свідоцтво про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; документи про місце проживання (реєстрації); копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішення суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; виписка з актів огляду МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, необхідно надати документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документ про реєстрацію місця проживання (з годувальником за однією адресою, або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема, органів місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо перебування особи на утриманні, то повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Судом встановлено, що заявниця до моменту смерті свого чоловіка перебувала на його утриманні, що підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, у зв'язку з чим суд вважає доведеним факт того, що заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та постійно проживали разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_3 .
За таких обставин, оскільки встановлення факту перебування на утриманні та постійного проживання має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та встановити факт постійного проживання однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 293, 294, 315, Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту проживання однією сім'єю та факту перебування на утриманні померлого чоловіка - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні її чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2024 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.