Дата документу 14.11.2024
Справа № 335/324/20
Провадження № 1-в/334/176/24
14 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
при секретарі - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі подання заступника начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Ірини Федорець про приведення судового рішення у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 09.04.2020 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт,
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання заступника начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Ірини Федорець про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_1 у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Вимоги подання обґрунтовані наступним: вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Згідно вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2020 року вбачається, що протиправними діями ОСОБА_1 , завдано матеріальну шкоду на загальну суму 230,40 грн.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. 3886-ІХ «Про внесення змій до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» становить 1762,50 грн., 50 відсотків від його розміру становили 881,00 грн.
Таким чином, на момент вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 881,00 грн.
На підставі викладеного заступник начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, просить суд звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Представник філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд подання без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд подання без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2020 року у справі № 335/324/20, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.
Згідно вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2020 року вбачається, що протиправними діями ОСОБА_1 , завдано матеріальну шкоду на загальну суму 230,40 гр.
Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» становить 1762,50 грн., 50 відсотків від його розміру становили 881,00 грн.
Таким чином, на засудженого ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74, ст. 185 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд
Подання заступника начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Ірини Федорець про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_1 у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання, згідно вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України у справі № 335/324/20, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_2