Справа № 320/7181/14-ц
Провадження № 6/333/237/24
05 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Михайлової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Паненко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
09.01.2024 року ТОВ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що 13.10.2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив заочне рішення по справі № 320/7181/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 року з ОСОБА_1 на користь АТ « ІМЕКСБАНК». На підставі виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з боржника відкрито виконавче провадження № 62498330, № 62555924 в Мелітопольському відділі державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження №62498330 та № 62555924 з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника завершено в Мелітопольському відділі державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). 15.06.2020 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/7181/14-ц замінено стягувача у виконавчих листах, а саме з ПАТ «ІМЕКСБАНК» на ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ». 31.03.2020 року між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНРАЙТ» укладено Договір №126 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 р., перейшло до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНРАЙТ". 06.12.2021року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНРАЙТ та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 001/06/12, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 р. перейшло до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС". Заявник зазначив, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання був пропущений через перебування первісного кредитора ПАТ "ІМЕКСБАНК" на стадії ліквідації, прийняття рішення про початок процедури тимчасової адміністрації, неможливість пред'явлення виконавчого документа в межах строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження", що виключає наявність вини ТОВ"ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" як правонаступника Банку, та є поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для його поновлення.
Посилаючись на ці обставини, заявник просить замінити стягувача ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» на його правонаступника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчих листах № 320/7181/14-ц; видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» в розмірі 33114,58 грн.; поновити строк для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.
Ухвалою суду від 25.04.2024 року задоволено клопотання заявника та зобов'язано Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати постанову по відкриття виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 62498330, постанову по відкриття виконавчого провадження та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 62555924.
24.06.2024 року на виконання вимог ухвали суду від Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі надійшла інформація щодо виконання вказаних виконавчого провадження, але копії постанов до суду не надійшли.
В судове засідання представник ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у заяві просив розгляд справи проводити без участі представника заявника.
Представник ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ» до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Боржник ОСОБА_1 до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до зали судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи неявку учасників процесу, а також вимоги ЦПК України, суд дійшов до висновку про розгляд заяви ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за відсутності належним чином повідомлених учасників процесу.
Розглянувши заяву ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 13.10.2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив заочне рішення по справі № 320/7181/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 року з ОСОБА_1 на користь АТ « ІМЕКСБАНК».
На підставі виконавчих листів по вищезазначеному рішенню відкрито виконавчі провадження № 62498330, № 62555924 Мелітопольським відділом державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
15.06.2020 року ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/7181/14-ц замінено стягувача у виконавчих листах, а саме з ПАТ «ІМЕКСБАНК» на ТОВ «ФК «ФІНРАЙТ».
31.03.2020 року між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНРАЙТ» укладено Договір №126 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 р., перейшло до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНРАЙТ". 06.12.2021 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНРАЙТ та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 001/06/12, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 р. перейшло до ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС".
Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження №62498330 та № 62555924 з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника завершено в Мелітопольському відділі державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
19.04.2019 року винесено постанову про повернення вказаного виконавчого листа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо заміни стягувача у виконавчому листі
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі).
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.11.2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Порушення принципу обов'язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 та від 03 лютого 2021 року у справі № 452/2191/19.
З огляду на викладене, враховуючи, що заявник має право вимоги за зазначеним вище кредитним договором, суд дійшов до висновку, що заява ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» в частині заміни стягувача за виконавчими листами на примусове виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя №320/7181/14-ц підлягає задоволенню.
Щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що на примусовому виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 62498330, що відкрито 09.07.2020 року з примусового виконання виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 2-320/2556/14 від 03.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» судових витрат в сумі 331,15 грн.
Згідно ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.06.2020 № 320/7181/14-ц замінено стягувача ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів, виданих на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2014 року у справі № 320/7181/14-ц за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 року та судових витрат.
Виконавче провадження № 62498330 завершено шляхом винесення 25.12.2020 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження № 62555924, що було відкрито 14.07.2020 року з примусового виконання виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 2-320/2556/14 від 03.08.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованості за кредитним договором № 999/00049332/1 у розмірі 33 114.58 грн.
Згідно ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.06.2020 № 320/7181/14-ц замінено стягувача ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів, виданих на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2014 року у справі № 320/7181/14-ц за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 та судових витрат.
Виконавче провадження № 62555924 за даними Системи завершено шляхом винесення 25.12.2020 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Метою ст. 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22: «47. Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явленням виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явленням виконавчих документів до примусового виконання».
Виконання судових рішень у справах будь-якого типу провадження є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При цьому в рішенні ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України» суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін, тому було б незрозуміло, якби стаття б детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України, в Україні з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на даний час.
У відповідності до підпункту 4 пункту 10-2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Зважаючи на те, що в Україні запроваджено воєнний стан з 24 лютого 2022 року і він досі триває, а також, з огляду на положення Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», строк повторного пред'явленням виконавчого листа може бути перервано та встановлено останнім днем пред'явлення до виконання - день припинення або скасування воєнного стану в України.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22: «47. Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явленням виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явленням виконавчих документів до примусового виконання».
Виконання судових рішень у справах будь-якого типу провадження є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При цьому в рішенні ЄСПЛ у справі «Шмалько проти України» суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін, тому було б незрозуміло, якби стаття б детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, суд зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Щодо видачі дублікату виконавчого листа
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Відповідно до п. п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Положеннями ЦПК України передбачена можливість видачі по справі лише одного виконавчого листа та його дублікат може бути виданий судом лише у випадку втрати оригіналу, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого листа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред'являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.
Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов'язаний з'ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв'язку або державного виконавця.
До того ж дублікат виконавчого документа може бути виданий, якщо зацікавлена особа звернулась до суду із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо такий строк закінчився, зацікавлена особа яка звертається до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа може одночасно ставити питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Саме такі правові висновки сформульовано у Постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17) та від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).
Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року в справі № 583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 201/15305/14-ц, від 22 січня 2020 року в справі № 2-1693/10, від 28 травня 2020 року в справі № 1003/6035/12, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2022 року у справі N 2-1380/08 (провадження N 61-10540св22) зазначено, що: "при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист".
У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06, від 03.02.2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Дублікат виконавчого листа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу є тотожним за змістом і має силу первісного документа.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 29.06.2004 р. у справі «Півень проти України» визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.
Отже, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до повідомлення Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі, 19.04.2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.
Матеріали справи, не містять доказів надсилання стягувачу копій постанов про повернення виконавчого листа разом із направленням їх оригіналу, так як з відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що виконавчі провадження № 62498330 та № 62555924 знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Отже, за таких обставин суд вважає, що достатньо підстав вважати, що виконавчі листи № 320/7181/14-ц, видані Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, втрачені.
Відтак, виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явленням виконавчого документа до виконання, слід задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 120, 127, 263, 433 ЦПК України, суд
Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (місце знаходження: м. Київ, Солом'янська площа, буд. 2, код ЄДРПОУ: 40340222), заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» (місце знаходження: м. Харків, вул. Дружби народів, буд. 228Б, код ЄДРПОУ: 40997279), ОСОБА_1 (остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Замінити стягувача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНРАЙТ» на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» у виконавчих листах № 320/7181/14-ц, виданих Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» заборгованості за кредитним договором.
Видати дублікат виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 320/7181/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» заборгованості за кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 року у розмірі 33114 (тридцять три тисячі сто чотирнадцять) грн. 58 коп.
Видати дублікат виконавчого листа Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 320/7181/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 15 коп.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів № 320/7181/14-ц виданих на підставі заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 320/7181/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» заборгованості за кредитним договором № 999-00049332/1 від 15.05.2013 року.
Копію зазначеної ухвали надіслати на адресу заявника-стягувача та боржника.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В.Михайлова