ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12936/24
провадження № 2/753/7659/24
/ЗАОЧНЕ/
11 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Цимбал І.К.,
при секретарі - Козін В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У липні2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс»), за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд», звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № СL-148193 у розмірі 146 014,94 грн., сплачений судовий збір та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 19.11.2018 між АТ «Кредобанк»'та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір№ СL-148193. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим має заборгованість в загальному розмірі 146 014,94 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Рух справи
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.07.2024 відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена судом належним чином. 03.10.2024 представник позивача, за допомогою документа сформованного в системі сформованого в системі «Електронний суд», подала клопотання в якому позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання 11.11.2024 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Фактичні обставини справи
Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.
Судом встановлено, що 19.11.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № СL-148193 на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Сума кредиту 100 000 грн. Строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 17.11.2023 /а.с. 50-54/.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 47,69 % річних; п. 4.4 загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 166 859,42 грн.; п. 4.5 реальна річна процентна ставка 59,61 % річних; п. 4.6 загальна вартість кредиту для позивальника за цим кредитним договором становить 266 859,42 грн.
Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, позивальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
З матеріалів справи встановлено, що кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
08 листопада 2023 року АТ «Кредобанк» ТОВ та «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» уклали Договір факторингу. Згідно із договором АТ «Кредобанк» відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс». Відповідно до ст.512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Кредобанк», включно і до відповідача.
Згідно із досудовою вимогою щодо виконання договірних ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» повідомило відповідача про нового кредитора та пропонувало негайно сплатити заборгованість за кредитним договором.
Звертаючись до суду з позовом, позивач долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості, згідно із яким станом на 08 листопада 2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором №СL-148193 від 19.11.2018 становить 146 014, 94 грн., з яких: 4 903, 77 - строкове тіло, 66 291, 55 грн. - прострочене тіло, 2 669, 37 грн. - строкові відсотки, 72 150,25 грн. - прострочені відсотки.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
З аналізу норм ст.ст. 1048, ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
Позивач реалізував своє право на стягнення усієї заборгованості за кредитним договором шляхом пред'явлення позову до суду.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати судового збору.
Також, позивач просить відшкодувати понесені ним витрати на правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
До позовної заяви додана копія Договору про надання правничої допомоги № 01/04/24 від 01 квітня 2024 року, укладеного між клієнтом ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» та адвокатом Альховскою І.Б. /а.с. 30/.
За змістом цього договору адвокатське об'єднання надає клієнту юридичну допомогу, у тому числі представляє інтереси клієнта в судах під час розгляду правових спорів.
Згідно пункту 4.1 Договоруклієнт повинен провести повну оплату за отриманні послуги за цим договором згідно рахунку та звіту про надання правничої допомоги, наданих адвокатом.
Відповідно до п. 4.5 Договору сторони погодили, що вартість гонорару становить 2000 (дві тисячі) гривень за одну годину роботи адвоката.
Згідно Акту наданих послуг № 1 за Договором про надання правничої допомогивід 01 квітня 2024 року № 01/04/24 від 31 травня 2024 року вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс», код ЄДРПОУ 43231894, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є, 4, каб. 4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 146 014 грн. 94 коп., судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн., а всього стягнути 154 437 /сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять сім/ грн. 34 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 14.11.2024.
Головуючий: І.К. Цимбал