Справа № 760/15184/23
Провадження №: 1-кс/752/3895/24
20 листопада 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , особи, що подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність службової особи Солом'янської окружної прокуратури в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.04.2024 подання голови Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 - задоволено. Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Солом'янського окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - направлено до Голосіївського районного суду м. Києва.
Згідно ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язковою участю особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У своїй скарзі заявник посилається на те, що 16.04.2023 через електронну пошту було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості до ЄДРД внесені не були.
Прокурор в судове засіданні не з'явився.
В судовому засіданні ОСОБА_5 скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити. Зазначав, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Порушено вимоги ст. 214 КПК України оскільки не внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення, які зобов'язані бути внесені, у випадку встановлення відсутності складу кримінального правопорушення кримінальне провадження закривається.
Дослідивши матеріали скарги, долучені до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Зі скарги слідує, що до Солом'янської окружної прокуратури в м. Києва 16.04.2023 через електронну а пошту подано заяву про вчинення кримінального правопорушення незаконне (протиправне) призначення захисника із центру безоплатної правової допомоги за наявністю обраних захисників, вчинених суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, в діях яких убачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 «Зловживання владою» та ч.2 ст. 374 КК України «Порушення права на захист» - недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею. Відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесені, і розслідування не розпочато, а тому просить винести ухвалу про зобов'язання службових осіб Солом'янської окружної прокуратури в м. Києва уповноваженої на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту незаконного (протиправного) призначення захисника із центру безоплатної правової допомоги за наявністю обраних захисників, вчинених суддями Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом винесення завідомо неправосудної ухвали поза межами наданих повноважень, в діях яких убачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 «Зловживання владою» та ч.2 ст. 374 КК України «Порушення права на захисти недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим прокурором або суддею.
У додатках до скарги значиться: копія заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.07.2023 з додатком - скриншот екрана електронної пошти на підтвердження отримання Солом'янською окружною прокуратурою заяви про вчинення кримінального правопорушення та скарга для прокурора.
Однак, зазначені документи в матеріалах скарги відсутні, що підтверджується актом Сололом'янського районного суду міста Києва від 07.07.2023.
Натомість, як додатки до скарги наявні копія ордеру № 1033733 на представлення інтересів ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_11 у Київському апеляційному суді, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт № 1002 від 01.09.2022 депутата Коростишіської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_10 у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення військ російської федерації виїхала із зареєстрованого місця проживання з березня 2022 та повернулась 20.06.2022, та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року, справа №556/450/18, згідно якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №373/18/23).
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Так, на думку слідчого судді, сама по собі скарга ОСОБА_3 , яка не містить додатку заяви про вчинення кримінального правопорушення, не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Частина 1 статті 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та вищезазначеним правовим позиціям Верховного Суду.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Крім того, заява ОСОБА_3 не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину, кваліфікацію кримінального правопорушення, суб'єкта вчинення кримінального правопорушення, інших обставини вчинення злочину.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події кримінального правопорушення, відповідно до ст.11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженою особою Солом'янської окружної прокуратури м. Києва вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість доводів скарги, а тому вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 9,214, 303-307, 309,369-372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018 (1644/18).
Слідчий суддя ОСОБА_1