Справа № 752/24304/24
Провадження №: 1-кс/752/8978/24
19 листопада 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105010001221 від 12 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на:
- посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видане ТСЦ 8042, яке було поміщено до спец пакету CRI 1046634.
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105010001221 від 12 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2024 р приблизно 13 год 35 хв за адресою АДРЕСА_1 . гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явив посвідчення водія з ознаками підробки.
Під час огляду місця події на підставі ч. 1 ст. 237 КПК України, 12.11.2024, в період часу з 14:25 години до 14:45 години, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видане ТСЦ 8042, яке було поміщено до спец. пакету CRI 1046634.
Постановою дізнавача відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 13.11.2024 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видане ТСЦ 8042, яке було поміщено до спец. пакету CRI 1046634 з підписами понятих було визнано в якості речових доказів в рамках кримінального провадження.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речового доказу, а також запобігання можливості його його приховування, знищення або відчуження виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просила клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою дізнавача відділу дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 13.11.2024 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видане ТСЦ 8042, яке було поміщено до спец пакету CRI 1046634, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024105010001221 від 12.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді, зокрема, речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.
На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі, у зв'язку з чим приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Таким чином, враховуючи сукупність наведених обставин, існують достатні підстави вважати, що вилучені речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 12.11.2024 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було видане ТСЦ 8042.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1