Суддя Бугера О. В.
Справа № 642/2773/24
Провадження № 2/644/2721/24
19.11.2024
19 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Бугери О.В.,
За участю секретаря судового засідання Селіхової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №1 Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20 травня 2024 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена позовна заява. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.05.2024 справу передано за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 23 червня 2023 року був укладений Кредитний договір № 23.06.2023-100001113, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8500,00 грн. на строк 40 днів зі строком повернення кредитних коштів 01 серпня 2023 року. ТОВ «Споживчий центр» взяті на себе зобов'язання виконало в повному обсязі, надав ОСОБА_1 кредитні кошти у погодженому умовами кредитного договору розмірі, водночас ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання позичальника не виконав, у встановлений умовами кредитного договору строк жодних дій на погашення кредиту не вчинив. Таким чином, за відповідачем перед ТОВ «Споживчий центр» станом на 01.08.2023 р., утворилась заборгованість у розмірі 15448 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8500 грн., по процентам в розмірі 6948 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.07.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу, зазначену в позовній заяві. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 23 червня 2023 року, року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 23.06.2023-100001113, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8500,00 грн. на строк 40 днів зі строком повернення кредитних коштів 01 серпня 2023 року. Згідно з умовами п. 8 кредитного договору розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Сторонами кредитного договору погоджено Графік платежів, згідно з яким: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів за сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 8500 грн. 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит.
Умови кредитування, які, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, та інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, 23.06.2023 підписано між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором Р298.
Укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 договір №23.06.2023-100001113 від 23.06.2023 та графік платежів було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р298 23.06.2023 року.
Згідно з відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №23.06.2023-100001113 від 23.06.2023 реквізити належного ОСОБА_1 електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами є таким: 5375-23ХХ-ХХХХ-7237.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заявки про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження Р298, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8500 грн.
З наданої позивачем довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №23.06.2023-100001113 від 23.06.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 15448 грн., з яких: 8500 грн. - основний борг, 6948 грн. - проценти.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Правилами ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.
Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
У договорі №23.06.2023-100001113 від 23.06.2023, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «Споживчий центр» перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.
Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №23.06.2023-100001113 від 23.06.2023 в сумі 15448 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8500,00 гривень; заборгованості по відсоткам в розмірі 6948 гривень.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 23.06.2023-100001113 від 23.06.2023 року в загальному розмірі 15448 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.2,12,13,81,89,247,258-259,263-265,280-283 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, суд-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за договором № 123.06.2023-100001113 від 23.06.2023 року в розмірі 15448 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032) сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Повний текст рішення виготовлений 19.11.2024 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя О.В.Бугера