Справа № 643/13841/24
Провадження № 1-кп/643/901/24
19.11.2024
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221170003280 від 26.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,надійшов до суду 15 листопада 2024 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 днів, без визначення розміру застави, у зв'язку з продовженням існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу. Прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначила, що продовжують мати місце ризики того, що обвинувачена може вчиняти спроби: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків. Прокурор обґрунтовує наявність зазначених ризиків: тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною; веденням асоціального способу життя, зловживанням спиртними напоями, намаганням втекти з місця вчинення злочину; схильністю обвинувачої до насильства; знайомством зі свідками по справі, проживання з ними за однією адресою, можливістю здійснення впливу на свідків.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисній, зазначив, що ризики не доведені та є припущенням. Захисник пояснив, що обвинувачена разом із сусідкою виявила труп, очевидців причетності обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення немає. Підзахисна мешкала в своїй кімнаті, до Мячина приходила періодично, впливати на свідків не збирається. Захисник зазначив, що підозра необґрунтована, досудове розслідування проведено швидко. Підзахисна раніше не судима, офіційно працевлаштована, тому просив змінити запобіжний захист на більш м'який.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію захисника.
Потерпіла ОСОБА_6 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду у підготовче судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , виходячи з такого.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 закінчується 24.11.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, може переховуватися від суду, з метою уникнути покарання, яке їй загрожує, у разі визнання її винною. Зі свідчень свідків, обвинувачена намагалася втекти з місця скоєння злочину, що свідчить на відсутність будь-яких стримуючих від втечі факторів.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків, які є сусідами обвинуваченої, проживають за однією з нею адресою.
Правилами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема, тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 , суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який, відповідно до положень ст. 12 КК України, кваліфікується як особливо тяжкий злочин, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченій, а також особистість обвинуваченої, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою, в якій обвинувачений зазнає судового переслідування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
У суду відсутні підстави вважати, що у обвинуваченої наявні міцні соціальні зв'язки, оскільки вона не має інших осіб на утриманні, не має місця роботи, як наслідок, постійного та стабільного джерела доходу. Захисник, посилаючись на наявність у обвинуваченої працевлаштування, не надає на підтвердження цієї обставини достатніх доказів.
Зважаючи на тяжкість та суспільну небезпечність злочину, який інкримінуються обвинуваченій та покарання, яке загрожує їй у разі визнання винуватою, дані про особу обвинуваченої, яка не працює, не має утриманців, неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства до ОСОБА_7 , який загинув внаслідок кримінального правопорушення, яке є предметом розгляду у даному провадженні, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують та доведені прокурором.
Стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження наявності в обвинуваченої міцних соціальних зв'язків, знаходження на утриманні обвинуваченої утриманців, офіційного працевлаштування і, як наслідок, постійного та стабільного джерела доходу, які могли бути враховані судом під час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою.
У відповідності до п. 1 частини 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, та про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, як на тому наполягає захисник, тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави.
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м'який, вважає, що такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої з урахуванням проживання за однією адресою зі свідками.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 314-316, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченій ОСОБА_5 , на 60 днів, тобто до 17 січня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченій може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Для обвинуваченої строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 20 листопада 2024 року.
Суддя ОСОБА_1