Справа № 629/6750/24
Номер провадження 1-кп/629/337/24
19 листопада 2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №62024170020007608 від 19.09.2024 року за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Борівське Шевченківського району Харківської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на час вчинення злочину обіймаючого посаду гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення, у військовому званні: «старший солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
30.10.2024 року до суду надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
В обґрунтування клопотання, прокурор вказав, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від 02.06.2023 №170 військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду номера обслуги 1 відділення 1 зенітного артилерійського взводу 1 зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГУ від 19.01.2024 № 20 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», зобов?язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов?язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків він зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв?язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, які зобов?язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби за мобілізацією, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів, 29.05.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Так, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов?язки військової служби та з метою незаконно, тимчасово ухилитися від неї, маючи об?єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 29.05.2024 самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу в районі АДРЕСА_2 та до 24.10.2024 року проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі старший солдат ОСОБА_4 обов?язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 24.10.2024 року.
24 жовтня 2024 року ОСОБА_4 добровільно з?явився та повідомив до Другого слідчого відділу (з дислокацією у АДРЕСА_3 про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
24.10.2024 року ОСОБА_4 , з додержанням вимог ст. ст. 276 - 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні щиро каявся, вказав, що йому шкода.
Судом підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані прокурором документи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 ч.5 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , виходячи зі змісту ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_4 раніше не судимий за ст.ст.407, 408 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на час вчинення злочину обіймаючого посаду гранатометника 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4 батальйону оперативного призначення, у військовому званні: «старший солдат», за місцем служби зарекомендував себе негативно.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно із ст. 286 КПК України до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а у разі звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, - письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби.
До клопотання прокурором долучено письмову згоду підозрюваного ОСОБА_4 на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження відносно нього, а також згоду командира військової частини на продовження проходження служби ОСОБА_4 .
Частиною 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст.407, 408 КК України не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, за наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військової служби останнім, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст. ст. 284,285,287, 288, 314 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №62024170020007608 від 19.09.2024 року - задовольнити.
Кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020007608 від 19.09.2024 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати начальника військової частини НОМЕР_2 НГУ після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, поновити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 НГУ для продовження проходження військової служби.
Копію ухвали направити прокурору до відома, підозрюваному та командиру військової частини НОМЕР_2 НГУ до відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1