19.11.2024
Справа № 642/6738/24
Провадження № 3/642/1956/24
19 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює на посаді продавця у ФОП ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
11.10.2024 об 11:51 год. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 3, провела розрахункову операцію через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів, чим порушила п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. На підставі зазначеного стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол № 1771/20-40-07-30 від 11.10.2024 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату та час розгляду повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань не подала, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що провину у скоєному адміністративному правопорушенні визнає, просить розглядати справу без її участі.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по якому присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, Європейський суд зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не з'явилася у судове засідання та не повідомила про причини неявки, а також те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, водночас законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 3 ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Окрім визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення № 1771/20-40-07-30 від 11.10.2024;
-копією акту фактичної перевірки № 006543 від 11.10.2024 з додатками.
Вказані докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, яка полягає у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З огляду на викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, доказів які б спростовували такі висновки суду матеріали справи не містять та суду не надані.
Згідно з ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
За таких обставин, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 155-1, 252, 266, 268, 283-285 КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА