19.11.2024
Справа № 642/6703/24
Провадження № 3/642/1946/24
19 листопада 2024 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює на посаді директора у ТОВ «Д-СТІЛ», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
20.08.2024 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: завищила суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2024 на 51783 грн, чим порушила п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. На підставі зазначеного стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1687/20-40-07-30 від 26.10.2024 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату та час розгляду повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення повістки про виклик у судове засідання за зареєстрованим місцем проживання та за адресою місця роботи, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті «Судова влада», причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не подала.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по якому присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, Європейський суд зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 не з'явилася без поважних причин та не повідомила про причини неявки, а також те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, водночас законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно з п.п. а п. 187.1 ст. 188 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення № 1771/20-40-07-30 від 26.09.2024;
-копією акту № 44984/20-40-07-05-03/40892278 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Д-СТІЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», складеного ГУ ДПС у Харківській області ДПС України 26.09.2024;
-копією Наказу № 6 від 07 червня 2017 року «Про призначення директора», виданого ТОВ «Д-СТІЛ», відповідно до якого ОСОБА_1 з 07.06.2017 перебуває на посаді директора ТОВ «Д-СТІЛ».
Вказані докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та у своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яка полягає у порушенні керівником підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
З огляду на викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доказів які б спростовували такі висновки суду матеріали справи не містять та суду не надані.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
За таких обставин, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн. в дохід держави.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 155-1, 252, 266, 268, 283-285 КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф повинен бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про накладення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА