19.11.2024
Справа № 642/7022/24
Провадження № 1-кс/642/3932/24
15 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221220000489 від 18.03.2024, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, Харківського району, смт. Пісочин, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
Старший слідчий СВ відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування зазначила, що СВ ВП №2 Харківського районного управління № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221220000489 від 18.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.
Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи про кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60-95-ВР (в редакції Закону №530-У від 28.12.2015), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України №481 від 20.08.2008, наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу міністерства охорони здоров'я України» від 01.08.2000 №188 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 №653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, бажаючи цього, в невстановлений період часу однак не пізніше 25.05.2024, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», який розфасував в безбарвний полімерний пакет з фіксатором, який почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту.
Так, 25.05.2024 о 10 годин 53 хвилин, ОСОБА_5 діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичного засобу - «канабіс», з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичного засобу та бажаючи цього, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», безбарвний полімерний пакет з фіксатором з наркотичним засобом - канабіс, за що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1 400 (одна тисяча чотириста) гривень.
25.05.2024 року о 11 годині 20 хвилини, поблизу будинку АДРЕСА_3 , у присутності двох понятих, ОСОБА_7 добровільно видав оперуповноваженому СКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області безбарвний полімерний пакет з фіксатором з речовиною рослинного походження, утворена з верхівками, сіро-коричнево-зеленого кольору, яку він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .
Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» для проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/121-24/15466-НЗПРАП від 07.06.2024, надана на дослідження речовина рослинного походження, масою: 3,8695 г, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить: 3,4878 г.
Відповідно до постанови КМУ від 24 травня 2024 року № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 № 770, було внесено зміни та канабіс був виключений з таблиці №1 списку №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» та віднесений до таблиці №2 списку №1 «наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено».
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживаючи ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбав та зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 3,4878 г, згідно таблиці №2 списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Підозра висунута ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
-заявою від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинене кримінальне правопорушення;
-показаннями ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , під час допиту в якості свідків, в яких було отримано показання з приводу вчинення ОСОБА_5 , протиправних дій, направлених на збут наркотичного засобу;
-рапортами від оперуповноваженого про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення;
-протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання особи;
- висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркозасобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-24/15466-НЗПРАП від 07.06.2024, яким підтверджено, що речовина, яку 25.05.2024 року незаконно збув ОСОБА_5 , є наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс»;
- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відео контроль за особою;
- повідомленням про підозру відносно ОСОБА_5 за ознаками ч. 1 ст. 307 КК України.
ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, за яке передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
На цей час вбачаються підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України спроби:
- переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину. Обставини кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 , зібрані докази його причетності до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, крім того вказана протиправна діяльність є основним джерелом його доходів та носить тривалий характер. Крім того, ОСОБА_5 на території України не має міцних стійких соціальних зв'язків і фактично його нічого не утримує. Підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи про незворотність настання покарання, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, виїхати за межі Харківської області або навіть покинути територію України, у зв'язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду. З огляду на зазначені обставини, в даному випадку існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити незаконні дії спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні. Обставини кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5 та їх категорія свідчить про те, що свідки сторони обвинувачення є особами з числа близького оточення підозрюваного, на яких він має вплив. У зв'язку з чим, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи характер скоєного злочину, відсутністю у підозрюваного законних джерел отримання заробітку та зібраними під час проведення досудового розслідування доказами того, що ОСОБА_5 тривалий час займається незаконною діяльністю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні - злочині та незважаючи на притягнення його до кримінальної відповідальності може вчинити новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Припинення протиправної діяльності ОСОБА_5 не було добровільним, а є наслідком діяльності правоохоронних органів. Крім того, був проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, що свідчить про те, що ОСОБА_5 має стійку антисоціальну спрямованість, тому в даному випадку мається існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень.
На думку слідчого, зазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі потерпілих), а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Крім того, у п.48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
За наведених обставин необхідно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», оскільки без застосування запобіжного заходу та перебування останнього на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути територію України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор клопотання підтримала, посилалася на те, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину визнав, однак просив обрати відносно нього домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засідання заперечував проти заявленого клопотання, вважає, що ризики, про які вказується стороною обвинувачення у клопотанні - є недоведеними. Просив суд, обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт або визначити мінімальний розмірі застави.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку:
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.
13.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути територію України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів».
-Підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які підтверджуються: заявою від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинене кримінальне правопорушення; показаннями ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , під час допиту в якості свідків, в яких було отримано показання з приводу вчинення ОСОБА_5 , протиправних дій, направлених на збут наркотичного засобу; рапортами від оперуповноваженого про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки без затримання особи; висновком експертизи дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркозасобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № СЕ-19/121-24/15466-НЗПРАП від 07.06.2024, яким підтверджено, що речовина, яку 25.05.2024 року незаконно збув ОСОБА_5 , є наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс»; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо та відео контроль за особою; повідомленням про підозру відносно ОСОБА_5 за ознаками ч. 1 ст. 307 КК України.
Як ризики, які дають достатнi пiдстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, варто розцінювати те, що підозрюваний згідно ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк десяти років, за віком та станом здоров'я підозрюваної відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою; у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 через тяжкiсть вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню iншим чином.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
За таких обставин, враховуючи, що дії підозрюваного, за вчинення яких йому повідомлено підозру, класифікуються як тяжкий злочин, внаслідок чого суддя вбачає, що існує суспільний інтерес, який свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж продовження застосування тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться підозрюваним та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі, при цьому зазначає, що медична допомога, в разі наявного у підозрюваного захворювання і його підтвердження, може бути надана в умовах слідчого ізолятора в медичній частині.
При цьому, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
На підставі викладеного встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частинами ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосування iнших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених статтею 177 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання пiдозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 а саме тяжкості кримінального правопорушення - яке є тяжким злочином, його особи, відсутність законних джерел отримання заробітку, міцних стійких соціальних зв'язків, наявність об'єктивно підтверджених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 р. складає 60560,00 грн. (3028 грн.х20 = 60560, 00 грн.). При цьому в разі внесення застави необхiдно покласти на підозрюваного ряд обов'язків.
Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого достатньо мотивоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183,193-194, 196, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221220000489 від 18.03.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 діб, в межах досудового розслідування, а саме до 13.01.2025 включно.
Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
1)Прибувати до слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, прокурора або суду за першою вимогою;
2)Не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4)Утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженню.
Строк дії ухвали до 13.01.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1