Справа № 953/10590/24
н/п 1-кс/953/8429/24
"20" листопада 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001108 від 23.10.2024 за ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 18.11.2024 о 15.16 год. надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 22024220000001108 від 23.10.2024, на тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події на ділянці автомобільної дороги по АДРЕСА_1 ) посвідчення про відстрочку від призову до Збройних Сил на період мобілізації та на воєнний час серії 4/39 № СК 7015 від 22.05.2024 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцем зберігання вилученого майна визначити слідчий відділ УСБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що в ході досудового розслідування отримано інформацію, що посадові особи АТ «Укрзалізниця» на території Харківської області створюють перешкоди у законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом фіктивного працевлаштування зацікавлених осіб на об'єкти критичної інфраструктури залізничної галузі та їх подальшого бронювання від мобілізації в обмін на неправомірну вигоду, тим самим надаючи їм можливість уникнути призову на військову службу, чим протидіють формуванню мобілізаційного резерву.
Так, у період часу з 10 год 43 хв по 11 год 15 хв 14.11.2024 слідчим СВ УСБУ в Харківській області проведено огляд місця події на ділянці автомобільної дороги по АДРЕСА_1 ), у ході якого вилучено посвідчення про відстрочку від призову до Збройних Сил на період мобілізації та на воєнний час серії 4/39 № НОМЕР_1 від 22.05.2024 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зокрема, відповідно до змісту посвідчення, воно видане ІНФОРМАЦІЯ_2 22.05.2024. Разом з цим, замість відтисків печаток відповідного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ містить проставлені відтиски печатки «Харківське військове облікове бюро». Відомості щодо організації з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » як юридичної особи чи відокремленого підрозділу юридичної особи відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно свідчень ОСОБА_4 під час допиту 14.11.2024, останній є безробітним, на посаді машиніста регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниці», у тому числі у період з травня 2024 року, ніколи не перебував. Вищевказаним ОСОБА_4 спростовує зазначені у посвідченні обставини про працевлаштування останнього у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Основа» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Таким чином встановлено, що вказаний документ містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
14.11.2024 постановою слідчого вказаний документ визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Документ, вилучений у ході зазначеного огляду місця події являє собою матеріальний об'єкт, який зберіг на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може свідчити про причетність осіб до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказаний документ необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Сторона обвинувачення зазначає, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, документу - речового доказу, тобто зберіг на собі сліди вчинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, 20.11.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якій просить, у зв'язку з значною службовою зайнятістю, розгляд вказаного клопотання провести без участі прокурора з урахуванням наявних матеріалів. Подане клопотання підтримує повністю, просить його задовольнити (а.с. 35-36).
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Слідчого відділу УСБУ в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000001108 від 23.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
14.11.2024 проведено огляд на ділянці автодороги за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 10.13 год. до 11.15 год., в ході якого, згідно протоколу огляду від 14.11.2024, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 12-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події на ділянці автомобільної дороги по проспекту Любові Малої у м. Харків поблизу автозаправки «БРСМ Нафта» ( АДРЕСА_1 ), а саме: посвідчення про відстрочку від призову до Збройних Сил на період мобілізації та на воєнний час серії 4/39 № СК 7015 від 22.05.2024 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - слідчий відділ УСБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1