Справа № 348/2761/24
про забезпечення позову
"19" листопада 2024 р. м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Валігурського Г.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовною заявою, якою просить визнати за ним право власності на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тими обставинами, що у період перебування у шлюбі з ОСОБА_2 (відповідачка) ними шляхом будівництва набуто у спільну сумісну власність вказане домоволодіння. Після розірвання шлюбу у 2018 році він продовжив проживати у вказаному будинку. Оскільки, останнім часом відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні житлом він звернувся до суду з даною заявою.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити його відчуження.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачка має можливість до вирішення справи та набрання рішенням законної сили безперешкодно відчужити спірне домоволодіння, що унеможливить ефективний захист прав позивача та істотно ускладнить виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву, дослідивши надані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.07.2018 у справі № 348/543/18, яке набрало законної сили 14.08.2018, вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 15.10.1989 до 14.08.2018.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 394166141 від 10.09.2024 підтверджується, що відповідачці видано свідоцтво на право власності б/н від 30.08.2011 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
09 листопада поточного року позивач звертався із заявою до поліції з приводу сварки з відповідачкою щодо майна, яка відбулась між ними за адресою: АДРЕСА_1 .
Предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є поділ вказаного будинку як спільного сумісного майна подружжя.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зважаючи на предмет спору - поділ будинку з підстав перебування його у спільній сумісній власності, реєстрація відповідачкою права власності на будинок під час перебування у шлюбі з відповідачем та враховуючи, що між сторонами існує спір щодо вказаного будинку, а також приймаючи до уваги, що до закінчення розгляду справи відповідачка як титульний власник будинку, має можливість вчинити дії щодо розпорядження цим майном, інтереси позивача та відповідача, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, суд приходить до висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача у разі задоволення позову.
Суд вважає, що тимчасове накладення арешту на житловий будинок без обмеження права володіння та користування ним, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача та забезпечить можливість ефективного захисту прав позивача у разі можливого задоволення його позовних вимог, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки арешт майна полягає у накладенні заборони на право розпоряджатися майном, в тому числі й відчужувати таке майно, з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, суд не вбачає підстав для вжиття окремої заборони відчуження домоволодіння, про що просить позивач.
За вказаних обставин заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-260 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 .
В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Г. Ю. Валігурський