Справа № 344/3803/24
Провадження № 1-кп/344/774/24
20 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Коропець, Монастириського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, пенсіонерки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимої,
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_6 вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Злочин скоєно за наступних обставин.
05.01.2024 близько 14-50 год., водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалася по вул.Тисменицькій, зі сторони вул.Незалежності, в напрямку вул.Юності, в м.Івано-Франківську. При цьому, ОСОБА_6 проїжджаючи регульоване перехрестя вулиць Тисменицька-Українських Декабристів, рухалася на червоний сигнал світлофора. В той час регульованим пішохідним переходом, на зелений сигнал світлофора, який розташований поруч із будинком АДРЕСА_2 , та позначений інформаційно-вказівними знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху, проїзну частину дороги перетинав пішохід ОСОБА_7 , у напрямку справа на ліво, відносно напряму руху автомобіля марки Mitsubishi Outlander.
У відповідності до вимог п. 4.16 а) Правил дорожнього руху України, пішохід ОСОБА_7 під час переходу проїзної частини позначеної регульованим пішохідним переходом за наявності відповідного сигналу світлофора, мав перевагу у русі.
Водій ОСОБА_6 , маючи технічну можливість завчасно виявити пішохода, будучи проінформована інформаційно-вказівними знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід», проявила неуважність, рухаючись на червоний сигнал світлофора, не врахувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, своєчасно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинила наїзд на ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину в межах регульованого пішохідного переходу на зелений сигнал світлофора.
При цьому, ОСОБА_6 порушила наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3. б), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.3. д), відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 4.16. а), в якому зазначено, що пішоходи мають право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; п. 8.7.3 е), в якому йдеться про те, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух; п. 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Внаслідок порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток тазу із незначним зміщенням відламків, які відповідно до висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину визнала, послідовно та в повній мірі підтвердила обставини вчиненого нею злочину, зокрема зазначила, що 05.01.2024 року в медичному закладі її чоловіку робили оперативне втручання, і вона того ж дня, близько 14-50 год., поверталася з лікарні додому. Проїжджаючи по вул.Декабристів в м.Івано-Франківську обвинувачена не побачила потерпілого на пішохідному переході, внаслідок чого допустила на нього наїзд. Надалі ОСОБА_6 одразу ж викликала швидку допомогу. Обвинувачена зазначила, що того дня була дуже втомлена, і вона дуже шкодує за вчиненим. Обвинувачена у вчиненому щиро розкаялась, просила суд суворо її не карати. Цивільний позов обвинувачена визнала частково. Зазначила, що готова відшкодувати потерпілому суму коштів, яка буде визначена судом. Одночасно, обвинувачена зазначила, що вона намагалася в добровільному порядку відшкодувати потерпілому моральну шкоду, однак останній категорично відмовився спілкуватися з обвинуваченою.
Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченої. Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, оскільки вона вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що обвинувачена позитивно характеризується за місцем проживання, висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд відносить повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставин, що обтяжують обвинуваченій покарання судом не встановлено.
З врахуванням наведених вище пом'якшуючих обставин та обставин, що характеризують особу обвинуваченої, даних висновку органу пробації, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченої ОСОБА_6 покарання у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами. Суд вважає, що саме таке покарання вказане покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_6 потерпілому було спричинено відповідну моральну шкоду, що виразилась у фізичному болі та стражданнях, яких зазнав потерпілий у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.01.2024 року, а також отриманих душевних стражданнях, через що потерпілий змушений докладати максимум своїх зусиль для відновлення звичного ритму життя, необхідність постійного відвідування лікувальних закладів та реабілітаційних процедур залишає набагато менше часу на спілкування з близькими та рідними. Все це спричиняло психологічні і душевні страждання, яких потерпілий зазнав після завданих йому травм.
Проте, на переконання суду, заявлений розмір морального відшкодування в розмірі 200 000 грн. є занадто великий. Суд вважає, що з врахуванням глибини моральних страждань, які зазнав потерпілий, матеріального становища обвинуваченої, сума морального відшкодування в розмірі 45 000 грн. буде цілком справедливою. Також, з обвинуваченої на користь ОСОБА_7 слід стягнути 20 000 грн. витрат пов'язаних з отриманням правової допомоги в межах даного кримінального провадження, що підтверджується квитанцією №435668 від 23.01.2024 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 - 45 000 грн. спричиненої злочином моральної шкоди та 20 000 грн. витрат за правову допомогу, а всього разом 65000 (шістдесят п'ять тисяч) грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Арешт накладений на майно (автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_3 ), відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2024 року - скасувати.
Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_6 в користь держави 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп. за проведення судових експертиз.
Долю речових доказів вирішити наступним чином: автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLANDER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , згідно постанови про визнання речовим доказом від 05 січня 2024 року - повернути законному володільцю; оптичні диски з відеозаписами, згідно постанови про визнання речовим доказом від 16 січня 2024 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_8