Справа № 484/6107/24
Провадження № 1-кп/484/417/24
про обрання запобіжного заходу
20.11.2024 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ кримінальне провадження №12024153110000260, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
До суду надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12024153110000260 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, вказуючи, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора.
На думку суду, підозра щодо обвинуваченого є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі наперед з цієї точки зору.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд вважає доведеною наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема: ОСОБА_3 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких тяжке, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Знаючи, яка міра покарання його очікує за вчинення даних кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують обвинуваченого, оскільки свідки не надавали свої покази безпосередньо суду;
ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Сторона обвинувачення вважає, що обвинувачений може вжити заходи до пошуку свідків та очевидців вчинення кримінальних правопорушень, які ще не були допитані в суді та схиляння їх до дачі показів, що виправдовують його та не відповідають реальним обставинам справи.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких ч. 1 ст. 263 КК України, тобто тяжке, котрий несе в собі глибокий суспільний резонанс, оскільки на даний час в країні проходять бойові дії, триває військовий стан. Однак, зброя, нажаль, зосереджена не лише в зоні ведення бойових дій, а й поширюється на інші території. Вилучені у ОСОБА_3 бойовий припас небезпечний та може нести пряму загрозу для оточуючих.
В порядку ст. 208 КПК України 24.09.2024 о 13.00 год. (фізичне затримання) затримано ОСОБА_3
ОСОБА_3 25.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
25.09.2024 слідчим суддею Первомайського міськрайонного суду ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.11.2024 включно з можливістю внесення застави.
ОСОБА_3 28.10.2024 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (п. 79) передбачає, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Так, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та тяжкого злочину.
На думку суду, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається судом з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен бути об'єктивно спроможний забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.
Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього законом обов'язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_3 суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.01.2025 р. включно, з правом внесення застави відповідно до вимог ст.183 ч.3 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 196, 197, 199, 369-372 КПК України суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.01.2025 р. включно.
Визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Копію ухвали направити Первомайському РВП ГУНП в Миколаївській області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду протягом 5 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
СУДДЯ: ОСОБА_1